“Вагнергейт в деталях”: як влада Зеленського злила міжнародну спецоперацію по захопленню російських найманців

Майже рік пройшов від початку “вагнергейту” – скандалу, пов’язаному зі зривом міжнародної спецоперації по захопленню російських найманців приватної військової компанії “Вагнер”. Сьогодні причетність української влади до провалу операції майже ні в  кого викликає сумніви. Особливо після заяви президента Володимира Зеленського про його розмову з білоруським диктатором Олександром Лукашенком напередодні захоплення російських терористів у Мінську. 

“Прямий” пропонує читачам пригадати основні події у справі “вагнерівців”, які можуть призвести до звинувачення вищого керівництва країни у злочинах проти держави.

Як все починалося

29 липня 2020 року білоруське КДБ і ОМОН затримали у Мінську 33 росіянина, які привернули до себе увагу одноманітним мілітаристським одягом та підозрілою поведінкою. Згодом у правоохоронці повідомили, що затримані особи, виявились найманцями приватної військової компанії “Вагнер”.

Згодом держсекретар Радбезу Білорусі підтвердив, що 14 з 32 “вагнерівців” брали участь у військових діях на Донбасі. Крім того, серед затриманих був колишній “беркутівець” з Донецька, який після перемоги Майдану 2014 року приєднався до проросійської організації “Оплот” і згодом воював на боці сепаратистів.

Того ж дня МЗС Білорусі викликало українського і російського послів для обговорення подальшої екстрадиції “вагнерівців”.

30 липня Україна і Росія зробили перші офіційні заяви щодо затриманих найманців. В Офісі президента Зеленського наголосили, що наполягатимуть на екстрадиції тих “вагнерівців”, які причетні до військових злочинів на окупованих територіях Донбасу.

Водночас у Кремлі заявили, що не визнають українського громадянства деяких із затриманих росіян. Речник Путіна Дмитро Пєсков також спростував саме існування ПВК “Вагнера”. Мовляв, у Росії є поняття приватних охоронних фірм, а приватних військових компаній – немає. Таким чином, затримані росіяни є співробітниками приватної охоронної компанії, які були у Мінську проїздом і нібито запізнились на літак до Стамбулу.

31 липня Офіс генпрокурора України оголосив підозри у тероризмі 28 “вагнерівцях”, 9 з яких є громадянами України. Тоді ж повідомили про підготовку документів щодо екстрадиції російських найманців.

Того ж дня стало відомо, що Путін скликає Раду безпеки через затримання “вагнерівців” у Мінську. На засідання глава Кремля заявив, що “білоруські колеги” мають найближчим часом розібратися  у ситуації та відпустити затриманих росіян.

5 серпня президент Зеленський провів телефонну розмову з Лукашенком, під час якої обговорив передачу “вагнерівців” Україні. Як виявиться пізніше, Зеленський обговорював не лише екстрадицію, але й розповів білоруському диктатору те, що підпадає під категорію “державна таємниця”.

Наступного дня Лукашенко підтвердив журналісту Дмитру Гордону, що Зеленський просив його передати Україні російських найманців, які воювали на Донбасі. Білоруський диктатор запевнив, що дасть правоохоронцям “зелене світло”, щоб вони екстрадували російських злочинців в Україну та Росію.

12 серпня Генеральна прокуратура України направила до Білорусі запит на екстрадицію 28 “вагнерівців”, які воювали на Донбасі. Їм усім уже заочно обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас російський посол у Білорусі Дмитро Мезенцев виказав упевненість в тому, що білоруські правоохоронці знімуть всі  звинувачення з “вагнерівців”.

І дійсно, вже 14 серпня всі 32 затриманих російських найманці повернулися в Росію. Ще у 33-го виявився білоруський паспорт, тому його залишили в Мінську. У Зеленського лише розвели руками й заявили, що “Україна з прикрістю приймає таке рішення Білорусі”.

18 серпня журналіст і головний редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов публікує статтю, у якій зазначає, що затримувати “вагнерівців” мали б не білоруські силовики, а українські спецслужби.

За інформацією журналіста, наші силовики спільно з Офісом генпрокурора більш ніж рік тому розпочали спецоперацію з пошуку та затримання російських терористів. “Вагнерівців” мали б заарештувати на одному з українських летовищ, куди б за планом сів літак з найманцями. Однак, задум реалізувати не вдалося. Після доповіді про спецоперацію в Офісі президента попросили її відкласти. На думку влади затримання російських терористів могло б зірвати обмін полоненими між Україною та Росією. Після цього стався витік інформації, після якого “вагнерівців” затримали у Мінську.

Бутусов наголосив, що його стаття є заявою про злочин, підозрою в державній зраді, яка стосується особисто Зеленського. Журналіст підкреслив, що усі учасники сумнозвісної наради на Банковій мають дати свідчення правоохоронним органам. Він також заявив про необхідність створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для контролю за об’єктивністю розслідування.

Влада спростовує проведення спецоперації

Втім, замість відкриття справи та початку розслідування можливої держзради українські спецслужби та представники влади почали в один голос заявляти, що спецоперації по “вагнерівцях” не було.

Служба безпеки України почала спростовувати інформацію щодо зриву спецоперації. Водночас відбулось звільнення тодішнього керівника Головного управління розвідки Василя Бурби, Наголошувалось, що жоден співробітник СБУ не брав участі у цій операції. Статтю ж Бутусова почали називати такою, що розповсюджує російські фейки.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак також заперечив існування цієї спецоперації. За його словами, заяви про зрив і виток інформації з Банкової не відповідають дійсності.

Тим часом журналістка Яніна Соколова оприлюднила перемовини вербувальника, оперативника українських спецслужб, з російськими найманцями. Зокрема, розмову з Денисом Харитоновим, який брав участь в диверсійній групі, яка збивала українські літаки.

Згодом нардеп від “Європейської Солідарності” Володимир Ар’єв також опублікував документальні підтвердження проведення спецоперації по “вагнерівцях”. Зокрема, лист начальника п’ятого управління СБУ, департаменту контррозвідки, в якому він інформує керівника головного слідчого управління про те, що український оперативник встановив анкетні дані й допитав 40 осіб, які готові вилетіти у Венесуелу ти Сирію й розповіли про свої злочини в Україні. Також Ар’єв показав протоколи з шифровками розмов “вагнерівців” з вербувальником, зокрема розмови уже згаданого Харитонова. На протоколі стоїть підпис слідчого СБУ

Депутат зазначив, що “вагнерівці” мали вилітати через Білорусь на Стамбул 25 липня 2020 року. Проте, рейс з невідомих причин не відбувся і був перенесений. Російські найманці залишились у Білорусі, а 29 липня вони були затримані місцевим КДБ. Саме причина скасування рейсу є поворотним моментом у спецоперації, оскільки наказ про перенесення вильоту був відданий з Офісу Зеленського, а через чотири дні “вагнерівців” схопили білоруські силовики.

Перші намагання створити Тимчасову слідчу комісію по “вагнерівцях”.

Після оприлюднення доказів про зрив спецоперації гостро постало питання створення парламентської Тимчасової слідчої комісії у справі “вагнерівців”. Втім, провладні депутати виступали проти ТСК і блокували будь-які рішення щодо її створення. Так, глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія кілька разів заявив, що блокуватиме рішення по ТСК через те, що її створення нібито може призвести до розголошення державної таємниці та секретної інформації щодо роботи спецслужб.

На боці влади виступили депутати проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. Так, Нестор Шуфрич на одному з телеефірів заявив про створення ТСК є абсурдом, оскільки ніякої спецоперації по захопленню “вагнерівців” не було.

Втім, фракції “Європейської Солідарності” та “Голосу” продовжували наполягати на створення парламентської слідчої комісії по справі “вагнерівців”.

Водночас 7 вересня 2020 року на сайті Верховної Ради з’явилась петиція від родичів загиблих військових, яких убили російські найманці у 2014-15 роках. Зазначається, що затримані у Мінську “вагнерівці” є причетними до збиття українських військових літаків “Іл-76” у Луганську, військових літаків “Су-25” та гелікоптера “Мі-8” під Слов’янськом. А також до збиття російським “Буком” малайзійського боїнга MH17, внаслідок чого було вбито 298 громадян інших держав.

“Ми, родичі і близькі українських воїнів, які загинули, захищаючи Україну у найбільш важкий період російські агресії, з гірким подивом читаємо в різноманітних ЗМІ шокуючу інформацію про те, що операція з вивезення в Україну російських найманців, бійців ПВК “Вагнер” була зірвана. Це не просто бійці одіозного підрозділу найманців. Це люди, які вбивали наших рідних, воювали проти нашої армії на Донбасі в 14-15 роках. Це військові злочинці, які вчинили безліч кривавих злочинів на території України. Частина з яких стали найбільш трагічними сторінками цієї війни.

Ми вимагаємо притягнути до відповідальності тих, хто поставив під загрозу життя українських розвідників, які працювали над цією операцією”, – зазначається у петиції.

За шість днів петиції набрала необхідних 25 тисяч голосів. Парламентський комітет з питань нацбезпеки та оборони розглянув петицію, після чого її мали поставити на порядок денний Ради. Усі фракції, фракції, окрім “Слуги народу” та ОПЗЖ підтримали розгляд петиції та створення ТСК по “вагнерівцях”. Втім, чисельна перевага монобільшості не дозволила створити цю комісію.

Нові докази причетності Офісу президента до зриву спецоперації по захопленню “вагнерівців”.

Тим часом почали з’являтись нові свідчення того, що українські спецслужби дійсно готували операцію по захопленню українських терористів.

Так,  кінці липня 2020 року український суд заочно арештував “вагнерівців”. Водночас у публічному реєстрі з’явились два рішення  із засідань, де адвокати бойовиків намагались оскаржити арешт. В одному із цих документів містяться деталі справи, які підтверджують, що СБУ працювало над доказами проти “вагнерівців” перед самим їх затриманням у Білорусі.

Крім того, деякі співробітники СБУ, причетні до організації спецоперації почали давати свідчення.

Так, спецслужбовець під псевдонімом “Богдан” розповів, що до організації захоплення “вагнерівців” було залучено Головне управління розвідки України. Після ретельної підготовки, вербування російських найманців нібито на роботу у Венесуелі, спецслужби приготували виліт терористів на 24 липня. Але цього ж дня відбулась нарада у Офісі президента, де керівництво держави проінформували про подробиці ситуації та перехід її у фінальну фазу.

На нараді голова ОПУ Андрій Єрмак пропонує Зеленському, перенести операцію через встановлення перемир’я. Той погоджується.І її переносять аж на 30 липня.

Розвідники купують “вагнерівцям” нові квитки і поселяють найманців у санаторій “Білорусочка” під Мінськом. Після цього – за день до відкладеного вильоту – “заробітчан” накриває КДБ Білорусі.

Після цього, за словами розвідника, почалась “зачистка” у кадровому складі та приховування слідів проведення спецоперації. Майже всі особи, які були задіяні у спецоперації, з керівного складу, були звільнені. Проти них були порушені кримінальні справи.

Пізніше на закритому засіданні комітету з оборони і безпеки Верховної Ради представник Головного розвідувального управління Міноборони підтвердив депутатам зрив операції з затримання “вагнерівців”. Співробітник ГУР МО підтвердив народним депутатам факт проведення спецоперації, детально розповів про всі деталі підготовки, і підтвердив більшість фактів щодо її зриву українськими високопосадовцями.

Ще одним підтвердженням про зрив спецоперації по “вагнерівцям” стала заява екскерівника Офісу президента Андрія Богдана.

В інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону Богдан розповів, цим протягом року займалося Головне управління військової розвідки під керівництвом Василя Бурби: “вагнерівців” планували посадити в літак в Мінську і повезти нібито в Стамбул, але насправді лайнер повинен був приземлитися в Україні. Але спецоперація була зірвана дзвінком з Офісу президента.

Він також зазначив, що до спецоперації також були залучені спецслужби Сполучених Штатів.

Богдан підтвердив, що у Венесуелі була створена фірма, набраний персонал. Певні люди вже туди поїхали працювати, їм платили зарплату. Ексголова ОП додав , що цій операції понад рік, вона була “суперсекретною і суперсерйозною”. Але її зруйнував один телефонний дзвінок. І людина, яка його зробила вже фактично зізналася в цьому.

У жовтні 2020 року журналіст Юрій Бутусов оприлюднив документ, який підтвердив міжнародний характер спецоперації. Як виявилось, захопленням “вагнерівців” займались три країни – Україна, Туреччина і США.

Згідно задуму, як тільки з’являвся легальний привід – комусь із пасажирів ставало погано, екіпаж літака запросив би у диспетчера “Украероруху” посадку, і відразу отримав би розпорядження сідати. Учасників бійки на борту, як і всіх інших підозрілих осіб, затримали б при приземленні українські спецслужби, які повністю контролювали обстановку в салоні. Захопити літак терористи не мали шансів. Вони були без зброї і не змогли б пройти через вузький прохід до кабіни літака. А навіть якби й пройшли, екіпаж був би надійно захищений від злому кабіни.

На нараді у кабінеті Зеленського 24 липня, де начальник ГУР МО Василь Бурба і перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький доповідали про спецоперацію, президент і глава його Офісу Андрій Єрмак прийняли рішення про перенесення термінів вильоту.

“Вагнерівців” розмістили у Мінську чекати нового рейсу, який мав відбутися 30 липня. Але після зради і передачі даних про спецоперацію в Білорусь кимось з учасників наради на Банковій, терористи були затримані в Мінську.

Таким чином, стверджує Бутусов, президент Володимир Зеленський, глава ОП Андрій Єрмак, начальник комітету з розвідки Руслан Демченко, зірвали добре підготовлену і продуману спецоперацію, яку Україна проводила спільно зі спецслужбами країн НАТО.

Ще одне гучне підтвердження на користь проведення спецоперації надав п’ятий президент України Петро Порошенко під час інтерв’ю на «5 каналі».

Лідер “Європейської Солідарності” заявив, що особисто санкціонував спецоперацію українських спецслужб із затримання найманців ПВК “Вагнер”  наприкінці 2018 року.

“Ще наприкінці 2018 року тодішній Верховний Головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко санкціонував проведення цієї операції”, – повідомив п’ятий президент.

Він додав, що десятки українських героїв мали на меті притягнути в Україну і судити тих, хто причетний до збиття літака МН-17 і до збиття ІЛ-76 з десантниками у Луганському аеропорту.

“На жаль, операція була зірвана. Зірвана конкретними особами. І я дуже наполегливо раджу створити ТСК, допитати всіх учасників процесу і відсторонити негайно тих, хто може впливати на об’єктивність, незалежність і чесність розслідування, яке точно буде проведено”, – сказав Порошенко.

У гру вступають розслідувачі Bellingcat

У грудні 2020 року Юрій Бутусов заявив, що міжнародне агентство Bellingcat зробить розслідування та зніме фільм про зірвану спецоперацію по “вагнерівцях”.

“Знаменитий розслідувач і лідер Bellingcat Хрісто Грозєв, який розслідував справу про отруєння Олексія Навального, зараз працює над фільмом про провал спецоперації ГУР Міноборони по захопленню 28 російських терористів – “вагнерівців”. Я вже дав інтерв’ю журналістам для цього проєкту в Києві, тут вже працювала знімальна група. Сам Грозєв також відвідає Київ”, – повідомив Бутусов.

Він також процитував слова лідера Bellingcat в інтерв’ю журналістці Олесі Бацман.

Таким чином, перед Офісом Зеленського постала загроза міжнародного резонансу щодо провалу спільної з країнами НАТО спецоперації на можливе викриття державної зради.

Через деякий час Христо Грозєв приїхав в Україну, щоб взяти інтерв’ю у причетних до спецоперації по “вагнерівцях”. Журналіст поспілкувався з двома представниками спецслужб, з п’ятим президентом Петром Порошенком, генерал-лейтенантом Михайлом Забродським та ще з низкою осіб. Зустрітися з Грозєвим обіцяли й в Офісі президента, однак в останній момент відмовились від цієї ідеї.

Згодом розслідувач Bellingcat підтвердив, що спецоперація по захопленню “вагнерівців” точно була, адже залишилося багато слідів.

“Операція була. Є стільки документів, стільки слідів залишилось… Вона була реально дуже професійно виконана і могла бути для України успіхом навіть в тому урізаному варіанті, в якому вона відбулась — це перше. А друге — як може сподіватись влада, що це залишиться недоведеним, якщо залишилось стільки слідів, аж до того, що було виписано судове рішення про ритуальний арешт цих вагнерівців, якби вони попали в Україну? Слідів настільки багато, що просто незрозуміло, в кого може бути ілюзія, що це не буде доведено”, — сказав Грозєв.

Тим часом влада почала тиснути на свідків у справі “вагнерівців”. Так, ексочільник військової розвідки Василя Бурбу, який дав свідчення про провал операції із захоплення російських терористів “Вагнера”, виселили з дому і позбавили його охорони.

22 лютого без попередження сім’я генерал-полковника ГУР була виселена з охоронюваного селища у Конча-Заспі. Також Бурбу позбавили документів прикриття.

За інформацією Бутусова, напередодні виселення з Конча-Заспи з Бурбою провів зустріч співробітник спецслужб, довірена особа президента Зеленського, який запропонував Бурбі призначення послом України в Австралії, в обмін на публічне спростування скандалу з “вагнерівцямі”, відмову від інтерв’ю і будь-якої співпраці з розслідувачем “Bellingcat” Христо Грозєвим.

“В іншому випадку Бурба отримав прямі погрози – виселення з охоронюваного будинку, позбавлення документів, звільнення з роботи в МЗС рідного брата, відкриття кримінальних справ. Бурба відмовився від такої ганебної угоди. І перші погрози були негайно здійснені”, – повідомив журналіст.

Але окрім тиску на українських спецслужбовців влада спробувала залучити британську розвідку МІ-6, щоб та вплинула на  Bellingcat і не допустила вихід фільму про “вагнерівців”.

За інформацією ЗМІ, наприкінці лютого 2021 року в Україну приїжджав  заступник голови МІ-6 Лі Лоуренс. Під час зустрічі у штаб-квартирі ГУР МО керівник військової розвідки Кирило Буданов і заступник голови ОП Роман Машовець намагалися переконати Лоуренса, щоб британська розвідка вплинула на Bellingcat і не допустила виходу фільму. У відповідь британці нібито сказали, що нічого не можуть зробити, оскільки у Сполученому Королівстві діє свобода слова.

Створення фейкової ТСК та шокуючі зізнання Володимира Зеленського

Усвідомивши масштаб розголосу та все наростаючий тиск патріотичної громадськості у владі все ж вирішили Тимчасову слідчу комісію, яка мала б займатися справою “вагнерівців”.

Так, 19 травня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про створення тимчасової слідчої комісії щодо ймовірних порушень представниками державної влади суверенітету і територіальної цілісності України.

Жодного слова про “вагнерівців” у документі немає. Та й склад комісії виявився доволі сумнівним.

Головою ТСК обрали Мар’яну Безуглу (“Слуга народу”). Також до складу комісії увійшли  нардепи від “Слуги народу” Олексій Жмеренецький, Олександр Завітневич, Олександр Мережко, Юрій Мисягін, Олена Хоменко, Святослав Юраш, а також Ренат Кузьмін (“Опозиційна платформа – За життя”), якого обрали заступником голови ТСК, Ігор Гузь (депутатська група “Партія “За майбутнє” і Микола Люшняк (група “Довіра”).

Патріотичні сили розкритикували таке рішення, називаючи цю ТСК “обманкою” для того, щоб продовжувати покривати “крота” у владі, який злив інформацію про спецоперацію.

Так, на думку секретаря РНБО (2014-2019) Олександра Турчинова, ця ТСК буде розслідувати що завгодно, окрім правди про тих, хто зраджує власну країну, і про країну-агресора, яка продовжує війну проти України.

Позафракційний депутат Гео Лерос висловив думку, що затягування рішення щодо створення ТСК свідчить про те, що владі був потрібен час для знищення доказів пор справі “вагнерівців”. А склад новоствореної комісії не залишає сумнівів у тому, що ТСК є повністю контрольованою Офісом президента.

Новим витком у справі “вагнерівців” стало самовикривальна заява президента Зеленського щодо цієї спецоперації. Під час інтерв’ю олігархічному каналу “1+1” президент визнав, що операція по захопленню російських найманців дійсно була.

Фактично зізнання президента у тому, що саме він згорнув спецоперацію дзвінком до Лукашенка, викликало багато запитань. Виходить, що всі минулі заяви влади про те, що операції по “вагнерівцях” ніколи не існувало, були брехнею.

Крім того, Зеленський звинуватив міжнародних партнерів України у тому, що вони втягнули нашу державу в чужу спецоперацію.

“Ми з вами бачили, що сталося в Білорусі, як посадили літак, чим це закінчилося. Чим закінчуються такі випадки, до якої ізоляції країни призводять такі спецоперації. Це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ідея такої операції – це була ідея інших країн”, – сказав президент.

Зеленського почали закликати дати свідчення у Держбюро розслідувань і ТСК у справі “вагнерівців”. Деякі нардепи назвали президентські заяви “явкою з повинною”. Втім, комісія досі не включила питання “вагнерівців” до порядку денного, хоча й було обговорено, що ця справа буде першою, яку почне розглядати комісія.  Низка опозиційних депутатів уже готові вийти зі складу ТСК, якщо не почнеться розгляд справи про зрив спецоперації.

Так, депутат від “Євросолдарності” Володимир Ар’єв заявив, що якщо влада буде маніпулювати справою “вагнерівців”, то “ЄС” разом з іншими опозиційними фракціями відкличуть своїх представників з парламентської тимчасової слідчої комісії.

“У мене немає жодних ілюзій щодо цієї ТСК. Не для того парламентська більшість створювала цю комісію з такою широкою назвою й так активно торпедувала прагнення опозиції розслідувати цей випадок”, – каже директор Інтитуту світової політики Євген Магда у коментарі “Прямому”.

На його думку, після самовикривальних заяв Зеленського ставлення до нього країн Заходу вже почало змінюватись.

“Гадаю, у багатьох західних країн ставлення до президента вже змінилося. Просто у нас звикли очікувати якихось кардинальних дій, але ставлення до Зеленського проявить себе, просто не в такий гучний спосіб, як ми очікуємо. Якщо ми подивимось, як наполегливо посли “Великої сімки” звертаються стосовно окремих питань, то ми зрозуміємо, що ставлення до президента України вже під великим питанням. Гадаю, розчарування Зеленським помітно присутнє”, – каже експерт у коментарі “Прямому”.

Він також додав, що провал спецоперації по “вагнерівцях” зіграв на руку Кремлю, який підказав Лукашенку схему із захопленням літака, в якому знаходився опозиційний журналіст Роман Протасевич.