Україна й Туреччина уклали угоду про зону вільної торгівлі

Україна й Туреччина уклали угоду про зону вільної торгівлі. Документ підписали за присутності президентів країн Володимира Зеленського й Реджепа Таїпа Ердогана.

Про це повідомили під час трансляції церемонії на Facebook-сторінці Офісу президента України.

Так, Туреччина розширить перелік секторів, де зможуть працювати українські компанії на постійній основі. Зі свого боку Україна заохотить турецькі підприємства працювати на своїй території. Завдяки угоді очікують зростання 2% до ВВП щороку.

Торік товарообіг з Туреччиною становив понад 7 мільярдів доларів, з яких 4,1 мільярда припало на український експорт і 3,2 мільярда — на імпорт. 80% експорту — це метали й зернові.

Крім того, Україна планує розширити номенклатури й збільшити обсяг експортованих товарів з вищим ступенем переробки й більшою доданою вартістю.

За угодою про ЗВТ, занулять мита на 10 337 товарних позицій або на 95% усіх експортованих товарів. Свириденко додала, що натепер Україна імпортує тільки 10% від товарів, а експортує — 1100 позицій.

На початку перемовного процесу Туреччина мала мита розміром 29% для українських товарів, водночас українські ставки становили 5%. Дотепер турецькі ставки на деяку українську аграрну продукцію сягають понад 200%.

В угоді досягнули компромісів стосовно:

• брухту: Україна матиме можливість зберегти мито, але Туреччина лише частково відкриє ринок;
• зернових й олійних: юридично угода на них не поширюється, але ставка мита для зерна становила й фактично становитиме 0%;
  
• мит: Туреччина гарантувала не застосовувати додаткові мита й не розмежовувати товари на внутрішній ринок і реекспорт;
• транспорту: скасування обмежень для українських перевізників;
• послуг: Туреччина гарантує українським компаніям доступ до ринку послуг і їхню недискримінацію.

Під час перехідного періоду ЗВТ передбачили пакет підтримки для низки галузей економіки України, як-от текстильної промисловості й машинобудування.

Угода не передбачатиме відкриття ринку публічних закупівель, а тому вимоги стосовно локалізації можуть застосовувати до будь-яких турецьких товарів