На перемовинах із Росією в Стамбулі українська делегація запропонувала нову систему гарантій безпеки для України за участі країн-членів Радбезу ООН та інших держав
Про це повідомили на брифінгу після перемовин учасники делегації України, передає Еспресо.TV.
«Ми вийшли з офіційною пропозицією (ми нічого не підписуємо, ми пропонуємо російській стороні) про нову систему гарантій безпеки для України. Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, підписаний всіма сторонами. Щоб не повторити «Будапештський меморандум». Де країни гаранти в разі ескалації протягом трьох днів проводять консультації і вирішють питання надання безпекової допомоги. Кого ми бачимо серед гарантів: країни Радбезу ООН, США, Велика Британія, Китай, Франція, Туреччина, Німеччина, Ізраїль. Пропонуємо вільне приєднання до цих гарантій. По Росії окреме питання — вона теж член Радбезу. Гарантії безпеки тимчасово не будуть працювати на тимчасово окуповані території Донбасу та Криму. Деякі країні дали попередні погодження. Це та система, на якій ми хочемо побудувати майбутнє країни з точки зору безпеки. Ми записали в цей договір: всі гаранти не лише мають не заперечувати вступ України до ЄС, але мають сприяти цьому», — розповів очільник делегації, голова фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді Давид Арахамія.
Очільник юридичної групи Олександр Чалий наголосив, що угода з безпековими гарантіями в разі укладення може бути способом завершення війни.
«Договір про гарантії безпеки — це можливий дипломатичний формат закінчення війни. Це можливість відновити дипломатичними засобами територіальну цілісність і безпеку України. Ключева вимога, яку ставить українська сторона до цього договору, — це чіткі юридично зобов’язуючі гарантії безпеки України, які за змістом і формою повинні бути аналогічними статті 5 НАТО. Тобто, якщо Україна буде об’єктом будь-якої агресії чи будь-якого військового нападу чи будь-якої військової операції, ми маємо право впродовж троьх днів вимагати негайних консультацій і якщо ці консультації не призведуть до дипломатичного рішення проблеми, то країни-гаранти повинні надати нам військову допомогу, озброєння і навіть ми включаємо таке положення — закрити повітряний простір над Україною. Зробити все можливе, щоб відновити безпеку України — це є ключовою нашою вимогою. Якщо нам вдасться закріпити ці ключові положення, а для нас це найпринциповіша вимога, то Україна буде в позиції фактично зафіксувати свій сьогоднішній статус позаблокової і без’ядерної держави у формі постійного нейтралітету, що історично уже зафіксовано в нашій Декларації про суверенітет від 16 липня 1990 року. Відповідно до цього, під такими гарантіями, які фактично дорівнюють гарантіям статті 5 НАТО ми, як це вимагає сьогодні Конституція України, не будемо розміщувати на нашій території іноземні військові бази, а також не будемо розміщувати на нашій території військові контингенти і ми не будемо вступати у військово-політичні союзи. Проведення військових навчань на нашій території матиме місце за згодою країн-гарантів», — сказав Чалий.
Дипломат також наголосив, що така угода має містити пункт про сприяння країнами-гарантами вступу України в ЄС.
«Принципово важливо — і це також наша одна із найпринциповіших позицій: ніщо у майбутньому договорі не буде заперечувати право України на вступ до Євросоюзу і, по-друге, країни-гаранти беруть на себе зобов’язання сприяти цим процесам. Оце ключові моменти», — сказав Чалий.
Водночас учасник делегації, радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що для укладення такої угоди передбачається отримання згоди на неї від українського суспільства.
«Імплементація рішень цього договору по гарантіях безпеки ітиме по наступній процедурі: спочатку це буде референдум, на якому всі громадяни України висловлять свою позицію щодо цього договору, щодо того, як він має працювати. Після цього буде йти ратифікація в парламентах країн-гарантів і у парламенті України. Це ключове. Тобто, ми маємо отримати підтримку суспільства для того, щоб цей договір був консолідуючим для нас. Це перше», — сказав Подоляк.
Також радник голови ОПУ озвучив пропозиції щодо окупованих Росією територій України.
«Друге. Що стосується таких питань, як, наприклад, Крим. Це теж окремий пункт договору, в якому ми пропонуємо зафіксувати позиції України і Росії, протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму і Севастополя окремо. Окремим пунктом ми пропонуємо російській стороні наступне: що Україна і Росія не будуть протягом цього часу — терміну, поки йтимуть переговори, — використовувати військові чи збройні якісь сили для того, щоб вирішити питання Криму. Що стосується території ОРДЛО, то ці питання винесені в окремий пункт, який буде проговорюватись уже в рамках переговорів між президентом України і РФ. Тобто, всі спірні питання більш-менш уже проговорені, наші пропозиції зроблені», — сказав Подоляк.
Водночас Давид Арахамія наголосив, що референдум може бути проведено лише в мирних умовах.
«У нас є закон про загальнонаціональний референдум, він прийнятий у Верховній Раді, він не може працювати ні в умовах воєнного стану, ні в умовах надзвичайного стану. Повинен бути повний мир, не має бути ніякої агресії, тільки після цього можна запускати такі процеси. Це дуже важливо», — сказав Арахамія.
Також Арахамія наголосив, що російську сторону на перемовинах спитали, чи визнають вони Віденську конвенцію про правила міжнародних договорів.
«Вони сказали, що визнають. Для нас це дуже важливо, тому що там є 52-53 статті, які чітко кажуть про те, що якщо будь-який міжнародний договір укладений під тиском, то цей договір можна вважати нікчемним. Тобто, для того, щоб він дійсно працював і всі сторони погодилися, має бути повний мир на території України, ніяких іноземних збройних сил, всі мають виїхати», — сказав Арахамі