Медіагрупи Ахметова, Коломойського й Пінчука втратили 90% рекламного ринку та звільнили сотні працівників

Про це повідомляє Forbes.

За інформацією видання, в медіахолдингу «1+1 media» Ігоря Коломойського залишився один адміністративний офіс із пʼяти. Наприкінці квітня «Плюси» оцінили життєздатність усіх своїх телепроєктів. Як пояснив гендиректор медіахолдингу Ярослав Пахольчук, якщо бачили, що проєкт через три-пʼять місяців може відновитися, то нічого з ним не робили. Якщо ж таке відновлення могло стати реальним за девʼять місяців і більше – проєкти оптимізували. Зокрема, поставили на паузу програми «Твій день», «Голос» і виробництво комедійних серіалів. Відтак унаслідок реорганізації кількість працівників на «Плюсах» зменшилася на 23%.

У найбільшій телегрупі України, StarLightMedia Віктора Пінчука, до якої входять ICTV, «Новий» та СТБ, звільнили близько 15% працівників, а на інформаційному телеканалі «24 канал» – 40%.

Щоб утримати співробітників, у перші місяці повномасштабної війни медіахолдинги платили частину зарплати навіть тим, хто не працював. Але згодом її урізали всім.

Як зазначив Ярослав Пахольчук, «плюси» зараз платять 50-80% заробітної плати. У «Медіа групі Україна» (МГУ) Ріната Ахметова (володіє, зокрема, і ТРК «Україна») з червня незайнятим працівникам платять 0,01 ставки. У медіагрупі Ахметова наразі без скорочень, але половина працівників перебуває у простої.

Як розповів експерт громадського об’єднання «Інформаційна спільнота» Андрій Соломаха, до війни в середньому утримання інформаційно-розважального каналу в місяць обходилося в $800 000–$1 000 000, а лінійка дорогих розважальних телешоу – $200 000–$300 000,.

За його словами, телеканали поки що не витрачають гроші на контент, бо його закупили до війни. Утім наприкінці року їм однаково доведеться це робити, і будуть потрібні мільйони. Він припускає, що в такій ситуації StarLightMedia, найімовірніше, показуватимуть архівні шоу, а «Плюси», можливо, більше робитимуть студії і будуть схожі на «112 канал». Інформаційні канали дешевші. Соломаха оцінює витрати на їх щомісячне утримання в $300 000–$500 000.

Ще одна проблема, з якою зіштовхнулися медіахолдинги, – війна обвалила ринок телереклами, що був основним джерелом доходів телебізнесу. Його обсяг у 2021-му оцінювався у понад 13,6 млрд грн і зріс на 12%. У перші місяці 2022-го ринок зібрав загалом 1,7 млрд грн, а в березні обвалився до нуля. У квітні показники також були близькими до нуля, а в червні ринок ТВ-реклами становив 12% від показників лютого – 106,5 млн грн.

За приблизними оцінками Бондаренка з МГУ, доходи його медіагрупи та в цілому галузі від реклами скоротилися на 98%, основним джерелом притоку коштів стали digital-платформи.

«До війни все трималося саме на рекламі, – пояснює комерційний директор «1+1 media» Валерій Варениця. – Зараз ми отримуємо більшу частину доходів від партнерської ОТТ-платформи, супутникового оператора та інтернет-майданчиків». Ця частина бізнесу забезпечує мовлення у скороченому форматі.

У травні частина брендів повернулася на екрани, проте радше для підтримки, а не тому, що хочуть виконати свої маркетингові цілі, – пояснює гендиректор «24 каналу» Роман Андрейко.

Як прогнозує президент Ocean Media Plus Андрій Партика, восени телеканали можуть розраховували лише на 35-40% надходжень від обсягів минулої осені. Втім ринок телевізійної реклами далекий від відновлення. Довоєнні обсяги телеканали повернуть не раніше ніж через три роки за часткового відновлення економіки.

Нині більш ніж половина телеринку нині працює над телемарафоном «Єдині новини», а інша поступово повертає трансляцію програм та серіалів.

У StarLightMedia розглядають різні сценарії програмування телеканалів, але вже очевидно, що восени буде менше масштабних прем’єр, – каже CEO медіагрупи Олександр Богуцький. Зокрема, в його телехолдингу, що мав великі плани на 2021-2022 роки (в розробці було 68 нових проєктів), частину програм оптимізують. Їх частково замінять програми, які емоційно підтримують або підказують, як будувати життя в тилу глядачам, яких стомив новинний контент.

Частина ведучих й інших співробітників, які не перебувають у студіях, знайшли собі місце у YouTube-проєктах телеканалів. Частина шукають будь-якої роботи, аби не перестати працювати, перевлашовуються в «не свої» телепроєкти. Проте подальших скорочень не уникнути, якщо ситуація погіршиться, – резюмує Forbes із посиланням на власника компанії, яка займається виробництвом телеконтенту, та колишнього працівника однієї з найбільших телегруп. Частина працівників під час цієї кризи муситиме перейти в інші галузі