The New York Times з’ясувала, чому на фронті так багато втрат серед Тероборони

Американська газета The New York Times присвятила окремий матеріал проблемі великої кількості бойових втрат серед бійців української Тероборони, які після служби у своїх містах вирушили до зони бойових дій

Матеріал під назвою «Погано підготовлені до бою, добровольці гинуть у боях далеко від дому» оприлюднено на сайті видання.

Як зазначається, стаття підготовлена на основі спілкування з родичами загиблих добровольців-тероборонівців із Західної України, їхнім командиром, а також кількома біцями (зокрема, з Києва), які попросили не наводити їхніх імен.

Передислокуватися зі своїх областей ближче до лінії фронту, пише NYT, тероборонівців «спонукали патріотизмом та почуття обов’язку, а може й бажанням не підвести своїх побратимів». Але, разом з тим, як сказав авторці матеріалу, кореспондентці The New York Times у Великій Британії та Ірландії Меган Спейша (Megan Specia) командир 103-ї бригади територіальної оборони полковник Валерій Курко, більшість людей, які прийшли до нього, «ніколи не служили в армії».

«Думка про те, що люди можуть просто почати діяти, коли наближається війна, є помилковою, сказав він. Тоді вже пізно», — йдеться у статті.

«Не буду приховувати від вас, що деякі люди не були готові покинути територію свого регіону», — додав полковник, але при цьому підкреслив, що з його бригади не було бійців, які б відмовилися їхати на схід України.

На фронт тероборонівців передислоковували, звертає увагу NYT, через великі втрати серед регулярних частин ЗСУ.

Окрім браку підготовки значна кількість полеглих на фронті серед направлених туди бійців Територіальної оборони може бути викликана й іншими чиннами, продовжує The New York Times.

«Київському підрозділу (подробиці не розкриваються — ред.) також дали вибір піти на схід, і цих людей швидко приєднали до регулярного підрозділу української армії. Воїни територіальної оборони розповіли, що мали лише автомати, кулемети та кілька протитанкових засобів західного виробництва. Їм не вистачало тієї єдиної зброї, яка визначила хід війни останніми місяцями, — артилерії. У них також було небагато засобів зв’язку з підрозділами, які мали це важке озброєння», — йдеться у статті.