Я так розумію, всі продовжують очікувати на якійсь міфічний “контрнаступ” Сил оборони України з потужною артподготовкою по передових позиціях і найближчих тактичних тилах противника, масованими танковими атаками та звільненням чергової “Іванівки” чи “Киселівки”?
Так ось, розчарую вас, всього цього ви найближчим часом не побачите.
Ніхто нікуди особливо прориватися з боку ЗСУ не буде і навіть не планує, принаймні, зараз. А будуть УДАРИ далекобійними та високоточними засобами ураження впродовж достатньо тривалого часу по цілях і об’єктах в тактичному та оперативно-тактичному тилу ворога, а також ведення активної оборони на визначених напрямках і ділянках.
Судячи зі всього, українське військове командування, нарешті, відійшло від концепцій “радянської військової школи” з її “ударними угрупуваннями” та “концентрацією переважаючих сил” на напрямках “головного удару” та намагається реалізувати на практиці принципи так званої “війни нового типу”.
Цей метод ведення війни не передбачає “масованих атак” наземних військ у стилі Першої чи Другої світових війн, пов’язаних з необхідністю нести суттєві втрати у живій силі та ОВТ. Точніше кажучи, передбачає обмежений наземний наступ на кінцевому етапі і базується на принципі так званого “поступового розм’ягчення” угрупувань військ противника за рахунок переваги у засобах розвідки та вогневого ураження. Головним сенсом такого принципу є примушення противника до відходу або капітуляції переважно “дистанційним” методом.
Так, ви цілком вірно подумали у зв’язку з цим про зброю, яку нам зараз передають західні партнери та союзники. Саме для цієї війни “нового типу” вона й призначена та підходить більше всього, так як переважає за своїми ТТХ відповідні зразки противника.
Тому, у кого вже “припікає” щодо “коли вже, коли звільнять Херсон” (або інший окупований н.п., потрібне підставити), ДУЖЕ НАПОЛЕГЛИВО рекомендую набратися терпіння та витримки. Звільнять, але не “прямо зараз” і “чічас”.
Нагадую тим, у кого вже “терпець уривається”, і він схильний бачити навколо себе лише “зраду зраденську”, ще пан Кучма допетрав, що Україна НЕ Росія… Вкладати свій цвіт нації у чернозем у “масованих атаках” на позиції ворога, щоб звільнити пару херсонських сіл, ми не будемо. Це не наш принцип, це принципи, якими зараз керується саме російське військове командування. Захопити за будь-яку ціну та утримувати також за будь-яку ціну…
ЗСУ воюють у зовсім іншій парадигмі й за іншими принципами. Принаймні, намагаються…
Так, зважаючи на перевагу противника у силах та засобах, а також через наявність у нього значних обсягів резервів, ЗСУ були вимушені у рамках Стратегічної оборонної операції вести активну МОБІЛЬНУ, а потім й цілком “класичну” оборону саме на тих принципах, яке нав’язувало російське командування. Тим більше в умовах, коли військово-технічних передумов для переходу до війни “нового типу” у ЗСУ просто не було, а ворог суттєво переважав безпосередньо українське військо у засобах ведення війни.
Тобто це були “класичний” фронт, маси піхоти і бронетанкової техніки + арта та час від часу ракетні удари по наших глибоких тилах. Зовсім недаремно генерал Залужний нещодавно акцентував увагу нашого суспільства і наших світових партнерів на географічних умовах (щодо протяжності лінії фронту, наприклад) ведення ЗСУ нинішньої війни.
Так, завдяки мужності та професійності нашего війська ворога на сьогоднішній день вдалося пригальмувати. Далося це для нашої країни та народу дуже дорогою ціною, але це зовсім не означає, що її треба й далі підвищувати, відтепер у непродуманому та безграмотному “контрнаступі” у класично-расеянському стилі, як це практикує ворог.
Тим більше, якщо тепер, образно кажучи, із Заходу в Україну “поїхали відповідні стволи та боєприпаси до них”. Навіщо битися головою у браму, коли можна “відкрити хвіртку” в ній й спокійно зайти у двір без гучного проламування?
Думаю, що найближчим часом на одному з операційних напрямків ми побачимо, так би мовити, “пілотну серію” майбутнього українського так званого “контрнаступу”. Але я впевнений, це не буде серія поспіхом підготовлених наземних атак та наступів. Це буде у зовсім іншому стилі та методиці. Я знаю в якому, але детально поки що, думаю, казати про це зарано.
* * *
Не зрозумів… Що це за хайп з Високопіллям на Бериславському напрямку? Чого це всі “вАзбудились”? Що там нового трапилось?
Я ж писав за ці трабли расеянців ще кілька днів тому. На мій погляд, інформація про оточення частки сил противника на цій ділянці поки що виглядає досить сумнівно.
Так, противник прагне утримати свої позиції південніше дороги Іванівка – Високопілля, в районі Ольгіне за будь-яку ціну, але я не думаю, що оточення підрозділів противника у Високопіллі є вже фактом.
Leave a Reply