Датські вчені виявили найдавнішу відому ДНК і використали її, щоб показати, яким було життя 2 мільйони років тому на північній частині Гренландії.
Про це повідомляє Associated Press.
«Дослідження відкриває двері в минуле, яке фактично було втрачено», – каже провідний автор Курт К’єр, геолог і експерт з льодовиків з Копенгагенського університету.
Оскільки скам’янілості тварин важко знайти, дослідники витягли екологічну ДНК, також відому як еДНК, із зразків ґрунту. Це генетичний матеріал, який організми виділяють у навколишнє середовище, зокрема через відходи, слину або трупи, що розкладаються.
Дослідження ДНК показало, що під час теплого періоду в регіоні, коли середня температура була на 11-19 °C вищою, ніж сьогодні, територія була наповнена незвичайною флорою і файною.
Фрагменти ДНК свідчать про поєднання арктичних рослин, таких як берези та чагарники верби, з рослинами, які зазвичай віддають перевагу теплішому клімату, зокрема, ялиці та кедри.
ДНК також показала сліди тварин, включаючи гусаків, зайців, північних оленів і лемінгів (гризун, схожий на щура та хом’ячка). Раніше гнойовий жук і деякі залишки зайця були єдиними ознаками життя тварин на тій території.
Сюрпризом стала знахідка ДНК мастодонта, вимерлого виду, який виглядав як суміш слона та мамонта. Раніше сліди цих істот були знайдені в помірних лісах Північної Америки.
Дослідники також змогли отримати підказки про морське життя цього періоду. Вчені припускають, що в цьому районі жили підковоподібні краби та росли зелені водорості, тобто навколишні води, швидше за все, були набагато теплішими.