Про це йдеться у щоденному звіті Інституту вивчення війни.
Американські аналітики звертають увагу, що президент України Володимир Зеленський 6 березня заявив, що віддав наказ продовжити захищати Бахмут та надіслати до міста підкріплення. Це сталося після його зустрічі з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним та командувачем Сухопутних військ ЗСУ Олександром Сирським, які просили посилити українські сили в цьому районі.
«Заяви українських офіційних осіб щодо Бахмута, ймовірно, частково дають відповідь на постійне занепокоєння, яке висловлюють у Вашингтоні щодо ціни подальшої оборони Бахмута. Зокрема міністр оборони США Ллойд Остін 6 березня заявив, що не розглядатиме відхід України з Бахмута як «значну стратегічну невдачу», можливо, натякаючи, що він виступає за таке відведення», — припустили в ISW.
В Інституті вивчення війни підкреслили, що Бахмут за своєю суттю не є значущим з операційної чи стратегічної точки зору. Взяття Бахмута є необхідним, але недостатнім для подальшого просування Росії в Донецькій області, і російські сили вже зазнали таких великих втрат у боях за місто, що їхня атака, швидше за все, досягне кульмінації після того, як вони захоплять його — якщо не раніше. Таким чином, втрата Бахмута не викликає серйозного оперативного чи стратегічного занепокоєння для України, як зауважили Остін.
«Але українська боротьба за Бахмут стала стратегічно важливою через поточний склад російських сил, розташованих у цьому районі. Деякі західні звіти нещодавно припустили, що Україна витрачає свою власні елітні сили та дефіцитне обладнання переважно на засуджених найманців ПВК Вагнера, які є просто гарматним м’ясом та зазначили, що такий розмін був би невигідним для України навіть за високого співвідношення російських і українських втрат. Загалом це зауваження справедливе, хоча кількість придатних для бойових дій російських «каторжників» не безмежна, і остаточне знищення десятків тисяч із них у Бахмуті означає, що вони не будуть доступні для більш важливих боїв», — зазначили в ISW.
Водночас в Інституті вивчення війни вважають, що російські сили, які воюють у Бахмуті, зараз складаються з елітних елементів ПВК Вагнера та повітряно-десантних підрозділів, а також із військ нижчої якості. Українська розвідка підтримала оцінку ISW про те, що російські сили поблизу Бахмута нещодавно змінили тактику та залучили до боїв спецпризначенців та регулярні частини.