16 травня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття масштабної корупції у Верховному Суді України за участі суддів та керівництва суду. 17 травня прокурори САП підтвердили — голову Верховного Суду Всеволода Князєва затримали за підозрою в отриманні хабаря на суму близько 2,7 млн доларів США.
За даними слідства 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь олігарха Костянтина Жеваго — залишив 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, пов’язаним із Жеваго компаніям, і скасував визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених 20 років тому. У прес-службі Жеваго звинувачення відкидають.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко під час спеціального брифінгу, назвав цю справу “найбільш резонансним викриттям в судовій гілці влади».
Судді Верховного Суду вже проголосували за недовіру до голови, однак Князєв і надалі матиме статус судді. Тільки Вища рада правосуддя може звільнити його із судової системи або дозволити його арешт за клопотанням прокуратури.
Клименко також повідомив, що прокуратура перевіряє інших співучасників злочину і проводить обшуки у 18 суддів ВСУ, які слухали справу, за вирішення якої передали хабар.
Генеральний прокурор України Андрій Костін привітав ефективну роботу антикорупційних детективів та наголосив, що винні повинні понести відповідальність.
“Хто порушив закон, — постане перед судом. Нульова толерантність до корупції — запорука нашої перемоги та мирного європейського майбутнього,” — написав він у своєму телеграм-каналі.
Князєв поки не коментував звинувачення. Раніше він наполягав на пріоритетності боротьби з корупцією. “Наше важливе завдання, завдання всієї України — це боротьба з корупцією і формування сильної демократичної потужної держави. Без боротьби з корупцією, без наявності сильних органів суддівської влади, ці завдання виконати неможливо,” — казав у інтервʼю Голосу Америки Князєв в лютому.
У Сполучених Штатах цю резонансну справу сприймають обнадійливо. Ерік Гонц, заступник директора з питань Європи та Євразії в аналітичному центрі СІРЕ, підтверджує, що це — хороший показовий крок, щоб продемонструвати, що закон — перед усім, і навіть голова Верховного суду може понести відповідальність.
“Ми не думали, що корупція досі є на вищому рівні, тому що ми були впевнені, що ці системи вже реформували. Однак це свідчить про те, що в Україні ніхто не стоїть вище закону, і що навіть голова Верховного Суду може понести покарання — це і є процес становлення верховенства права в Україні,” — розповів він у коментарі Голосу Америки.
Водночас, експерт наголошує, що це — лише перший крок і далі звинувачення потрібно довести в суді. Саме на етапі ефективного судового розгляду справ проти ймовірної корупції, система піддається найбільшим випробуванням, вважає він.
“Здається ще колишній посол США в Україні Стівен Пайфер колись сказав, що незважаючи на те, що було багато звинувачень у корупції, усі знають про ці схеми за лаштунками, іноді їх навіть розкривають, але реальна кількість олігархів, які сидять за ґратами, залишається нульовою”, — каже Гонц.
На його думку, Україна зараз воює з двома ворогами — зовнішнім — російською армією, та внутрішнім — корупцією. Гонц впевнений, що Україні вдасться перемогти зовнішнього ворога. Однак він має сумніви, щодо перемоги над ворогом внутрішнім, який “поширений і вбудований у саму систему”.
Боротьба з корупцією — одна з передумов вступу України до Європейського Союзу. Цього року Україна посіла 116-е місце зі 180 країн в індексі сприйняття корупції від Transparency International (TI) за 2022 рік. Країна отримала 33 бали зі 100, де 100 — дуже низький, майже відсутній рівень корупції. Попри російське вторгнення цьогорічний показник — найкращий за останні 10 років і дозволив Україні увійти до списку з 25 країн, які відчутно покращили свої результати в боротьбі з корупцією.
Leave a Reply