Російська нафта продовжує надходити до ЄС, незважаючи на ембарго, через посередників у третіх країнах, особливо з Індії.
За даними видання Spiegel, щодня до портів Індії прибуває щонайменше два танкери з російською нафтою, це 70 танкерів на місяць. Через певний час частина цієї нафти потрапляє до ЄС в переробленому вигляді.
Від початку агресивної війни Росії проти України ЄС ухвалив кілька пакетів санкцій проти Москви. З грудня російську нафту заборонено до ввезення в ЄС морем, а з лютого цього року запроваджено ембарго на дизельне пальне та бензин. Але це не означає, що російська нафта не буде продовжувати надходити в Європу в переробленому вигляді. Просто тепер це дорогий і багатокілометровий шлях.
Компанія Kpler, що займається аналізом даних, вивчає глобальні ланцюжки поставок, відстежуючи маршрути танкерів і вантажних суден. За її даними, світові перевезення перебудувалися після запровадження санкцій: танкери з російською нафтою на борту тепер прямують не до західних країн, а до східних: Туреччини, Саудівської Аравії та, насамперед, Індії.
На західному узбережжі Індії розташовано кілька нафтопереробних заводів, зокрема найбільший у світі. Там російську нафту переробляють на бензин і дизельне пальне. І, схоже, в такому вигляді вона потрапляє назад до Європи.
Згідно з даними компанії Kpler, у квітні Індія поставила в ЄС більше палива, ніж будь-коли раніше. Як постачальник, вона тепер випереджає Саудівську Аравію. Разом ці дві країни заповнюють більшу частину прогалини, яка існувала в поставках палива в Європу з початку лютневого ембарго. Але на відміну від Саудівської Аравії, Індія не є країною з величезними запасами нафти.
При цьому той факт, що частина нафти тепер може потрапити до Європи – у переробленому вигляді – насправді не є незаконним. Тому що продукти переробки вважаються індійськими. При цьому в Індії нафтопереробний завод Вадінар майже на 50% належить російській нафтовій компанії “Роснефть”.
Нагадаємо, у квітні Індія зупинила поставки військової техніки з Росії, оскільки обидві країни намагаються знайти механізм оплати, який би не порушував санкції США.