Джерело: New York Times.

Внаслідок трагедії загинули батько і син Шахзада і Сулеман Давуд, британський мільярдер Хеміш Хардінг, пілот французького підводного човна Поль-Анрі Наржоле і Стоктон Раш, виконавчий директор компанії OceanGate, якій належав підводний апарат.

Батько із сином ледь не пропустили експедицію, бо їхній перший рейс із Торонто до Сент-Джонса на Ньюфаундленді було скасовано, а переброньований рейс затримали.

Загиблим сказали за день до занурення дотримуватися дієти з низьким вмістом залишків, щоб не стимулювалося скорочення кишківника, і не пити каву в день експедиції. Їх попросили завантажити свої улюблені пісні на свій телефон, але Стоктон Раш наполягав, щоб серед них не було кантрі.

Також їм сказали надягнути товсті шкарпетки та шапки, оскільки, чим глибше опускатиметься підводний апарат, тим ставатиме холодніше. Дружина та мати загиблих Крістін Давуд розповіла, що їм видали льотні костюми OceanGate, водонепроникні штани, помаранчеві водонепроникні куртки, чоботи зі сталевими носками, рятувальні жилети та шоломи.

Фото: New York Times

А що на підлозі мав утворюватися конденсат, то їх попередили не мочити ноги.

Під час занурення пасажири могли бачити лише біолюмінесцентні морські істоти через 21-дюймовий ілюмінатор. Тоді прожектори були вимкнені, поки підводний апарат не досягне морського дна, щоб заощадити батарею. Пілот сидів у задній частині підводного апарата трохи далі від ілюмінатора, а інші – спинами до вигнутих стін.

Фото: New York Times

Ймовірно, люди не відчували руху, бо підводний апарат мав опускатися зі швидкістю приблизно 25 метрів на хвилину.

До слова, більше місій на “Титані” було перервано, ніж виконано. Зокрема, за результатами перших чотирьох із них не було досягнуто “Титаніка”, а ще були серйозні занепокоєння щодо безпеки.

У 2021 році екіпажу доводилося переміщати свою вагу з боку в бік, щоб скинути тягарі, прикріплені до підводного апарата. Це призвело до того, що судно повернулося на поверхню після перерваного занурення.