Про це інформує The New York Times із посиланням на експертів.
«Цілком можливо, що, дивлячись на те, як розвивався Пригожинський заколот, деякі інші гравці в спецслужбах побачать в цьому більш правдоподібний для себе хід дій, ніж вони робили до досвіду Пригожина. Короткостроково Путін тут переміг. Але в довгостроковій перспективі це ситуація, яка дестабілізує», – сказав професор політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі Григорій Голосов.
Аналітики вважають, що вторгнення Росії в Україну буде діяти як виникнення різких стрибків. Роль найманців Вагнера на полі бою спонукала Путіна ігнорувати критику польового командира щодо військових зусиль. Тепер Кремль може зіткнутися з проблемою ведення війни в Україні без частин Вагнера та збереження балансу у все більш крихкій системі.
За словами наукового співробітника Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки в Берліні Миколи Петрова, це система, що виникла у мирний час, коли лояльність мала пріоритет над ефективністю. Однак у війні Москви потрібні обидва, тому він намагається знайти гравців, які були б одночасно ефективними та лояльними, як у випадку з паном Пригожиним. Це збільшує ймовірність того, що новий акцент Путіна на лояльності після заколоту може вплинути на результати Росії на полі бою.
«Путін і вся його система зараз стоять перед дилемою. Якщо тримати принцип лояльності важливішим за ефективність, то не буде ризиків, які були пов’язані з заколотом. Але й надії на більш ефективне функціонування системи теж не буде», — вважає Петров.
Заколот Пригожина в Росії
Протягом кількох місяців між фінансистом ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним та міністерством оборони РФ продовжувався конфлікт, проте ситуація різко загострилася увечері 23 червня.
Тоді російські війська нібито завдали ракетного удару по базі ПВК Вагнера. Ватажок вагнерівців Євген Пригожин оголосив про «марш справедливості» і заявив, що 25 тисяч найманців йдуть на Москву після того, як керівництво Росії не виконало вимогу видати йому міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.
Протягом суботи, 24 червня, вагнерівці на додачу до центральної частини Ростова-на-Дону, де вони отаборилися навколо штабу Південного військового округу ще ввечері 23 червня, також узяли під контроль Воронеж. Їхні відведені від кордону з Україною колони рухалися на Москву. Зупинити їх намагалася підконтрольна Шойгу військова авіація й артилерія. Востаннє передові частини ПВК Вагнера було помічено у Липецькій області РФ. А у самій російській столиці на в’їзді споруджували вогневі точки, рили окопи й мобілізували усіх силовиків.
Проте ввечері 24 червня пресслужба самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, оприлюднила текст заяви, у якій йшлося про готовність очільника ПВК Вагнера зупинити рух військових колон своїх найманців, що вже на підході до Москви, та дійти згоди з Кремлем. Про це Пригожин нібито домовився під час спілкування з Лукашенком.
Натомість фінансист ПВК повідомив, що, не дійшовши 200 км до Москви, вагнерівці зупиняють рух та повертаються до польових таборів: «За добу ми пройшли — не доходячи 200 км до Москви. За цей час ми не пролили жодної краплі крові. Зараз настав той момент, коли кров може пролитися. Тому, розуміючи усю відповідальність за те, що буде пролито російську кров — з однієї зі сторін, ми розгортаємо свої колони і йдемо у зворотному напрямку до польових таборів згідно із планом».
Згодом Пригожин і всі його бійці залишили штаб Південного військового округу Росії. Диктатор РФ Володимир Путін обіцяв, що Пригожин зможе поїхати до Білорусі, а Росія закриє кримінальну справу проти нього.
30 червня Роскомнагляд заблокував доступ до сайтів медіахолдингу ватажка ПВК Вагнера Євгена Пригожина «Патріот». Видання, які входять до холдингу, повідомили про закриття