Про це пише Інститут вивчення війни.
«Шойгу неправдоподібно заявив 11 липня, що українські війська втратили 26 тис. військовослужбовців і 1 244 танки та бойові машини піхоти з моменту початку контрнаступу 4 червня», — йдеться у повідомленні.
Крім цього міністр також зазначив, що російська ППО нібито перехопила 176 ракет HIMARS і 27 крилатих ракет Storm Shadow з моменту початку контрнаступу.
За даними ISW, звіти російського командування про українські втрати, ймовірно, дуже завищені, і навіть російські мілблогери нещодавно звинуватили міністерство оборони Росії у тому, що він зараховує удари по вже пошкоджених і знищених машинах як нову українську техніку.
«Риторика Шойгу щодо українського контрнаступу значно суперечить настановам кремлівських ЗМІ, які наказують російським журналістам не применшувати контрнаступ і не перебільшувати успіхи Росії», — кажуть аналітики.
Зазначається, що Шойгу, ймовірно, все частіше ігнорує усталені вказівки Кремля щодо висвітлення контрнаступу, намагаючись зобразити міноборони РФ як ефективного керівника війною в Україні після заколоту ПВК Вагнера.
4 червня на південному фронті України почався контрнаступ ЗСУ, який продовжив серію наступальних акцій під Бахмутом та на Білгородщині.
24 червня Сили оборони України офіційно підтвердили звільнення територій під Красногорівкою у Донецькій області, які були під контролем окупантів з 2014 року.
Вранці 3 липня Ганна Маляр повідомила, що за минулий тиждень українські військові звільнили близько 38 кв. км територій.
4 липня писалося, що українські військові просуваються на південному фланзі довкола Бахмута на Донеччині та на півдні.
Упродовж 6 липня ЗСУ просувалися і закріплювалися на позиціях на трьох напрямках — Бахмутському, Мелітопольському та Бердянському, натомість на Куп’янському продовжили тримати оборону.
7 липня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що Сили оборони просуваються на флангах Бахмута і перемелюють ворога на півдні – співвідношення втрат в армії РФ більше у більше, як п’ять разів. Того ж дня українські військові досягли тактично значних успіхів у районі Бахмута. Водночас продовжили контрнаступ щонайменше на трьох інших напрямках фронту.
Згодом глава Чечні Рамзан Кадиров зазначив, що чеченський спецпідрозділ «Ахмат» перекинули на Бахмутський напрямок: кадировці нібито перебували у Кліщіївці.
10 липня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський наголосив, що Бахмут перебуває під вогневим контролем українських Сил оборони. А Генштаб ЗСУ наголошував: від початку контрнаступу ЗСУ звільнили 169 км² української землі на Мелітопольському та Бердянському напрямках — площа співмірна з розмірами Одеси. На Бахмутському напрямку Сили оборони повернули 24 км² українських територій.
Станом на вечір 11 липня на Бахмутському напрямку тривали важкі бої, проте під щільним вогнем авіації та артилерії противника, українські захисники успішно відбили атаки противника в районі населеного пункту Григорівка та східніше Оріхово-Василівки. Від ворожих артилерійських обстрілів постраждали понад 10 населених пунктів, серед них Васюківка, Богданівка, Хромове, Часів Яр та Іванівське Донецької області.