Омбудсман України Дмитро Лубінець та рух «Марш жінок» розкритикували юриста Клима Братківського, який зацькував директорку музею Голодомору Лесю Гасиджак через її фігуру
Про це уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець написав у своєму телеграм-каналі.
«Цькування людей за зовнішністю — неприпустиме явище в українському суспільстві! Наше суспільство доросло до усвідомлення того, що кожен із нас унікальний та неповторний. Кожна людина має право на повагу, рівні можливості та захист від дискримінації, яка порушує основні права людини, її свободу та гідність. Ганебно і недопустимо, щоб будь-яка особа стала об’єктом цькування або ворожого ставлення через свою зовнішність чи будь-які інші особисті характеристики», — написав омбудсман.
Він назвав висловлювання Клима Братківського «абсолютно неприпустимими та недоречними».
«Професійні якості та здібності повинні бути єдиними критеріями для оцінки її здатності до керівництва та виконання обов’язків на посаді. Ніхто не має права ставитися до когось з презирством чи недовірою через такі поверхневі риси, як зовнішність», — додав Лубінець.
Свою відповідь Братківському поширив у Facebook і «Марш жінок».
Організація «Марш жінок» відповіла на бодішеймерські та фетшеймерські заяви українського адвоката та громадського діяча Клима Братківського. Днями він розкритикував виконувачку обов’язків директора музею Голодомору Лесю Гасиджак через її зовнішність. У коментарях юрист заявив, що через свою фігуру вона не може бути керівницею музею, а її зовнішній вигляд «не відповідає суті Голодомору і просто є знущанням з нього».
«Можете називати це бодішеймінгом, фетшеймінгом та лукізмом, але я вважаю, що Музей Голодомору-геноциду має очолити військовий, який пройшов російський полон і знає реально, що таке голод, тому він може зрозуміти всю суть музею про Голодомор, а не пані Леся Гасиджак», — написав Братківський та додав фото керівниці музею.
Його допис спровокував дискусію, чи має право історикиня Леся Гасиджак обіймати посаду директорки музею. Представниці «Маршу жінок» наголосили, що найчастіше через призму зовнішнього вигляду оцінюють саме жінок та їхній професіоналізм.
«Хочеться лаконічно перепитати: скільки має важити юрист, аби вважатися професіоналом? Можливо є чіткі критерії й для інших професій? Старий добрий фетшеймінг, знайомий усім нам з дитинства», — зазначили у феміністичній ініціативі.
Вони наголосили, що бодішеймінг є дуже поширеною практикою в нашому суспільстві, назвавши його ганьбою.
«Окрім заяв про те, що ми Європа, ми все ще опираємося тим цінностям, на яких вона будується. Це не означає, що там цього нема, це означає, що там ті, хто цькують людей за зовнішність, отримують загальний осуд від суспільства і стають нерукоподатними. Чи ми готові зробити те саме?», — додали у «Марші жінок».
Leave a Reply