«Фальшивий мир» – експерти про підштовхування України до перемовин з Росією

Американські та британські експерти закликали аналітиків і політиків утриматися від “підштовхування” України до будь-якого зі сценаріїв щодо потенційних перемовин з Росією. Історична нездатність Росії подолати власні імперіалістичні амбіції та схильність до агресії слугують аргументами проти сподівань на добру волю росіян щодо припинення жорстокої війни в Україні.

Так, британський Королівський інститут міжнародних відносин Chattam House опублікував заклик директора програм “Росія та Євразія” Джеймса Ніксі, котрий застерігає від потенційної зміни нинішньої політики щодо російської війни.

“Підштовхувати Україну до переговорів зараз було б катастрофічно”, – заявив Ніксі.

За його спостереженнями, через понад 500 днів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну є ознаки того, що “деякі прихильники України на Заході хочуть підготувати ґрунт для переговорів”.

А попри 18-місячну підтримку Заходу (незважаючи на серйозне виснаження західних військових запасів і зростання рахунків за електроенергію для європейських виборців) сьогодні розмови про переговори в політичних колах США “більше не обмежуються Трампом і його прихильниками”.

За словами Ніксі, “навіть деякі друзі України, хоча й далекі від безрозсудної ізоляціоністської позиції Трампа, обговорюють підготовку ґрунту для переговорів”. Такі ж голоси лунають і в Європі.

Натомість експерт вважає, що демонстрація інтересу до врегулювання шляхом переговорів не допоможе “ні Україні, ні виборчим перспективам Байдена”.

Для подальших успіхів контрнаступу, вважає Ніксі, США повинні “не виявляти такої боязкості” щодо надання Україні технологічної переваги на полі бою. “США зробили достатньо, щоб запобігти перемозі Росії, але не настільки, щоб дозволити поразку Росії”, – вважає аналітик.

Загроза «фальшивого миру»

“Прагнення покласти край конфлікту зрозуміле, нібито розумне і часто має добрі наміри. Але жодна частина аргументації Росії не містить розумних підстав для компромісу”, – наголошує Ніксі.

Натомість, на його думку, початок переговорів на цій стадії може свідчити лише про відсутність віри в українську перемогу з боку прихильників України та небажання продовжувати курс. Це також підтвердило б для Росії межі рішучості Заходу.

“У всякому разі, більша небезпека походить від друзів України в західних державах, які наполягають на фальшивому мирі та “вирішенні” конфлікту, який сіє насіння ще більшої катастрофи”, – підсумовує аналітик Chattam House.

Хисткі припущення про мир від угоди з Москвою

Таку ж думку, підкріплену історичними паралелями, озвучує Олександр Мотиль, професор політології в Університеті Рутгерса в Ньюарку, у своїй статті для видання Foreign Policy “Чому ми не повинні робити ставку на мирну Росію”.

Ті, хто закликає до негайного врегулювання війни шляхом переговорів, роблять надзвичайно ризиковану ставку, переконаний Мотиль. Історія, застерігає він, не на їхньому боці.

“По суті, вони радять Україні поставити на карту своє виживання в обмін на слабку надію на те, що Росія поводитиметься саме так, як від неї очікує крихітна група науковців, згідно з їхньою теорією”, – пише політолог.

За його словами, переважна кількість доказів, отриманих від історичних прецедентів, поведінки режиму, національної ідеології та теорії міжнародних відносин, свідчить про те, що довготривалого миру шляхом таких переговорів не існує.

А ідея про те, що угода з Москвою принесе мир в Україні, ґрунтується, свідчить Мотиль, “на дуже хистких припущеннях”.

Прихильники угоди про мир, пояснює Мотиль, роблять ставку на те, вона припинить війну. Противники ж впевнені: навіть якщо Москва тимчасово припинить бойові дії, угода лише змусить її відновити свою агресію найближчим часом.

У статті науковець детально аналізує поведінку Росії у різні історичні моменти на предмет вміння дотримуватися домовленостей, зокрема з Україною. А також наголошує, що Друга світова війна не зайшла в глухий кут (як сьогодні висловлюються про ситуацію в Україні) після того, як союзники висадилися в Нормандії або Радянський Союз зупинив німців під Сталінградом, хоча після цього “минули тижні, якщо не місяці без подальшого вражаючого прориву”.

Недовіра до Росії — історичний досвід

Українці можуть виграти, переконаний Мотиль, але тільки за умови, що колективний Захід продовжить постачати необхідну зброю.

“Іншими словами, – каже він, – припущення, зроблені прихильниками переговорів, насправді не стосуються глухого кута чи перемоги, а відображають точку зору щодо бажання чи бажаності для Заходу продовжувати підтримувати Україну”.

Україна має всі підстави скептично ставитися до російських намірів і обіцянок миру, пише Мотиль з огляду на історичний досвід. З цих самих причин, нагадує він, й інші сусіди Росії загалом бояться і не довіряють Росії, маючи на це вагомі причини.

“Політики та аналітики на Заході, можливо, захочуть запитати себе, чи були б вони настільки ж готові поставити Москву під сумнів, якби Росія була їхнім власним сусідом, окупантом та історичним сюзереном — і якби їхні ставки на майбутнє стосувались їх власного існування”, – пропонує науковець.

Як повідомляв Голос Америки, світові ЗМІ наповнені темою потенційних перемовин як варіанту закінчення війни в Україні. Цю ж ідею підтримують багато політиків у Республіканській партії в Конгресі та низка провідних кандидатів на посаду президента США.

Ганна Твердохліб