Навіщо змінювати режим, все ж було добре?
Основна причина – режим фіксованого курсу вичерпав свій стабілізаційний потенціал. Населення і бізнес почали звикати до незмінного курсу, чим далі, тим складніше було б відмовлятись від режиму прив’язки і тим довшим і ризикованішим було б повернення до нормальності. Керована гнучкість курсу дозволить НБУ активніше послаблювати обмеження на рух капіталу, оскільки ринок буде поступово відновлювати здатність до (обмеженої) самокорекції. В (далекій) перспективі курс стане гнучким, як до війни, і зможе виконувати функцію запобіжника від зовнішніх шоків.
Що зміниться, буде девальвація?
В перспективі декількох місяців практично нічого не зміниться. При фіксованому курсі НБУ кожен день продавав валюту з своїх резервів. Рівно стільки, скільки щоб задовільнити дефіцит валюти на міжбанківському ринку. Тепер НБУ так само буде продавати валюту з резервів, але трошки менше чи трошки більше, ніж дефіцит валюти на ринку, і дозволить офіційному курсу рухатись вниз і вгору на дельту, яку в перші тижні, скоріше за все, взагалі важко буде помітити неозброєним оком.
Надалі НБУ буде збільшувати амплітуду коливань курсу, а їх напрям буде більше відповідати змінам в стані платіжного балансу і валютного ринку. Тобто буде і девальвація і укріплення. Що саме переважатиме – залежатиме від купи факторів, серед основних: тривалість бойових дій, пропускна здатність експортних шляхів, обсяги міжнародної допомоги.
Фінальна ціль Нацбанку — повернутись до повноцінного інфляційного таргетування і плаваючого курсу. Але зважаючи на ризики війни, це ще буде не скоро, і НБУ ще довгий час буде брати активну участь у вирівнюванні дисбалансів на валютному ринку.
Чому саме зараз?
Насправді НБУ вже давно планував відійти від фіксованого курсу, який був введений в перший день повномасштабного вторгнення для стабілізації ринку, і відкрито оголошував про свої плани (хоча за моїми спостереженнями до останнього часу мало хто звертав на увагу на заяви Нацбанку).
Втілити ці наміри у життя дозолила економічна ситуація, яка за останні півроку ситуація суттєво покращилась. Ще на початку року зміна режиму була б дуже ризикованою і недоречною.
Так, взимку НБУ продавав з резервів 3,0 млрд дол США в місяць, на готівковому ринку долар можна було купити не менше ніж на 40 грн, а резерви НБУ ледве дотягували до рівня кінця 2021 року. Але влітку дефіцит валюти на міжбанку скоротився до 1,5-2,0 млрд дол, резерви Нацбанку перетнули позначку 40 млрд дол США, оновивши історичний (!) рекорд, а готівковий курс впритул наблизився до офіційного. В серпні-вересні на валютному ринку спостерігалась деяка нервовість, готівковий курс поповз вгору, НБУ продавав більше валюти на міжбанку (2,4-2,6 млрд в місяць), резерви Нацбанку перестали зростати. Проте загалом ситуація на ринку залишається набагато краще, ніж на почату року.
При цьому інфляція продовжувала стрімко знижуватись — в серпні показник інфляції знизився до 8,6% р/р, це в три рази менше ніж з 26,6% в грудні минулого року — а економічна активність відновлювалась, що добре відчули компанії, орієнтовані на внутрішнього споживача.
Ключову роль в цьому покращенні зіграла міжнародна допомога. Не зважаючи на повномасштабну війну, Україна має повноцінну програму з МВФ. З початку року країна регулярно отримує близько 4 млрд дол в місяць міжнародної фінансової підтримки (на додаток до військової)
Тому для експертної спільноти рішення Нацбанку не стало сюрпризом, ми очікували зміну режиму вже декілька місяців.
Які ризики?
Ми живемо в буремні часи і ризиків не уникнути. Попереду нас чекає ще одна складна зима з ймовірними обстрілами енергетичної інфраструктури і падінням експорту окремих товарів на фоні сезонного збільшення імпорту. І от буквально на вихідних кристалізувались ризики недонадходження обсягів міжнародної допомоги через складну політичну ситуацію в США.
Навряд чи НБУ з його крутою аналітичною командою не помітив цих ризиків. Той факт, що зазвичай консервативний Нацбанк наважився на зміну режиму свідчить про його впевненість в завтрашньому і навіть в після завтрашньому дні.
Серед основних причин такої впевненості — високий рівень резервів, співпраця з МВФ, новий пакет допомоги на суму 50 млрд євро на 4 роки від ЄС. Також не забуваємо, що продовжують діяти суворі обмеження на виведення капіталу, які НБУ планує послаблювати залежно від ситуації на ринку, але може і посилити у випадку непередбачуваних шоків.
**
Leave a Reply