Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон оголосив, що наступного року Швеція відправить війська до Латвії у складі очолюваних Канадою сил для стримування Росії від нападу, незважаючи на те, що його країна ще не є повноправним членом НАТО.
Крістерссон сказав, що «не витрачатиме час на очікування остаточної ратифікації» членства його країни в НАТО, і попередив, що Росія «намагається дестабілізувати всю Європу» за допомогою погроз, дезінформації та кібератак.
Швеція все ще чекає на схвалення Туреччиною та Угорщиною її заявки на вступ до НАТО, яку вона подала одночасно з Фінляндією у травні 2022 року. Членом НАТО Фінляндія стала у травні минулого року.
«Ми та наші сусіди живемо в безпосередній тіні загарбницької війни Росії проти України. Але погрозами, дезінформацією та кібератаками Росія намагається дестабілізувати всю Європу», — зазначив він під час Національної конференції з оборони в понеділок.
Він зазначив, що підтримка України боку Швеції, ЄС і США має продовжуватись.
«Продовження американської підтримки передбачає сильну підтримку Європи. Критика недостатньої залученості Америки звучить хибно, якщо ми самі не відстоюємо свій власний континент», — зазначив прем’єр-міністр.
Він додав, що «Швеція має унікальний військовий потенціал – у повітрі та під водою; з розвідувальними можливостями та загартованими солдатами».
За його словами, Швеція зробить свій внесок у захист і стримування НАТО і готова надати наземні бойові підрозділи для захисту країн Балтії.
«Сьогодні я можу сказати, що уряд націлений на те, щоб Швеція брала участь зі скороченим батальйоном у очолюваних Канадою силах у Латвії», — додав він.
Україна, за його словами, продемонструвала, що «найважливішим ресурсом країни у війні є спільна воля до захисту», тому, за його словами, 19 січня Швеція знову запроваджує цивільний обов’язок.
Міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін заявив, що цивільний обов’язок залучить відповідним чином підготовлених цивільних осіб до екстрених служб, зміцнюючи їхні можливості реагувати на надзвичайний стан або атаку.