Видання «Forbes» припускає, що успіх Збройних сил України у збитті російських літаків пов’язаний із використанням цінних ракет до Patriot і NASAMS, а також «сліпих зон» росіян після втрати ними третини літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50. Повітряні сили Збройних сил України заявили, що за 10 днів збили 10 російських військових літаків: дев’ять найкращих винищувачів-бомбардувальників російських ВПС Су-34 і Су-35, а також рідкісний літак-радіолокатор А-50 ім. Берієва.
Видання зазначає, що росіяни втрачають літаки в 20 разів швидше, ніж можуть їх замінити, адже російська аерокосмічна промисловість попри санкції намагається виробляти більше кількох десятків нових бойових літаків на рік.
«Forbes» констатує, що незрозуміло, як українцям вдається збивати стільки літаків.
Автор Девід Екс (David Axe) припускає, що українські військово-повітряні сили виділили частину установок Patriot мобільним групам ППО, які швидко пересуваються поблизу лінії фронту, влаштовуючи засідки на російські літаки з ракетами PAC-2 дальністю 90 миль (145 км), а потім швидко передислоковуються, щоб уникнути контратаки.
Але відстань, з якої українці збили А-50 у п’ятницю – 120 миль або близько того (майже 200 км) – натякає на те, що була задіяна ракетна система більшої дальності. Можливо, це був С-200, який українці витягли з довготривалого зберігання, припускає автор.
При цьому він певен, що українці перемістили деякі з двох десятків своїх батарей ПЗРК NASAMS із дальністю 25 миль (40 км) ближче до лінії фронту. Відтак, росіяни в понеділок вперше виявили і знищили ракетою пускову установку NASAMS поблизу Запоріжжя.
Можливо, Україна розгорнула одразу всі вищезгадані системи й інші, аби створити «гарячу смугу», але в такому випадку скоро в України закінчаться ракети для Patriot і NASAMS, адже США не надавали Україні боєприпасів із кінця грудня 2023 року, пише автор.
Він не виключає, що й дії російських військ сприяли різкому зростанню втрат авіації РФ, адже російські військово-повітряні сили здійснюють більше вильотів ближче до лінії фронту, придушуючи українські війська для просування своїх сухопутних військ.
Як пояснили в Українському центрі оборонних стратегій, «противник подолав страх використовувати авіацію безпосередньо над полем бою – і хоча це призводить до втрати літаків, його наземні війська отримують значну перевагу у вогневій потужності».
Сплеск російських штурмових вильотів надає українським протиповітряним захисникам більше цілей, тому вони збивають більше російських літаків.
Українським зусиллям допомагає те, що російські пілоти дедалі частіше не помічають українських ракетних пусків.
Колись російські ВПС розраховували на 9 літаків-радіолокаторів А-50, організованих у три «орбіти» по три літаки на півдні, сході і півночі, щоб розширити сенсорне покриття по всій території України. Пошкодивши один А-50 ударом безпілотника минулого року і збивши ще два А-50 цього року, українці ліквідували третину сенсорного покриття і створили «сліпі зони», де російським пілотам важко виявити ракети, що наближаються.
«Оскільки обидві сторони витрачають ресурси, які вони не можуть відновити – українці свої ракети американського виробництва; росіяни свої Су-34, Су-35 і А-50 – обидві сторони в російсько-українській війні проводять короткострокові кампанії, які, як вони сподіваються, забезпечать їм довгострокову перевагу.
Українські ПС, очевидно, прагнуть використати останні ракети Patriot і NASAMS, щоб виснажити російські військово-повітряні сили і запобігти майбутнім сплескам бомбардувань. Тим часом російські ВПС мають на меті розбомбити більше українських гарнізонів і допомогти російським сухопутним військам закріпитися, перш ніж ескадрильї Сухого (виробник Су) виснажаться через нестачу літаків і досвідчених екіпажів».
Автор зазначає, що виходом із глухого кута, що насувається, була б допомога США, яку мають схвалити у Палаті представників Конгресу США. Сенат США вже схвалив виділення 60 мільярдів доларів нової допомоги Україні.