У розпорядженні британського журналу The Economist опинився план наступу Росії на Харківщині. З нього випливає, що росіяни намагалися з’ясувати, чи зможуть вони частково оточити Харків і зокрема тиснути на українців на схід від Печенізького водосховища.
Операцію, за даними видання, планували на 15-16 травня, але з невідомих причин перенесли майже на тиждень.
Згідно з планами, росіяни визначили два напрямки атаки з обох боків водосховища.
Наступ на західному напрямку мав протягом 72 годин вивести російські війська на відстань артилерійського пострілу від Харкова в районі села Борщова.
Але там росіян зупинила елітна 92-а бригада ЗСУ, яку швидко перекинули в цей район. В результаті українці відкинули супротивника на 10 км від його цілі.
Якщо дані видання правильні, це змінює уявлення про те, що після 10 травня відбувалося на кордоні Бєлгородської та Харківської областей.
Досі йшлося про погані оборонні укріплення України на кордоні, та про те, як 125-а бригада, яка мала відбити атаку на цьому напрямку, «фактично втекла з позицій», пише The Economist.
На східному напрямку план Росії полягав у тому, щоб прорватися через Вовчанськ до населеного пункту Печеніги.
Спочатку, йдеться в статті, російські військові рухалися швидко, пройшовши через територію, яку мали замінувати й укріпити, але ні того, ні іншого зроблено начебто не було.
The Economist цитує офіцера українських спецсил Дениса Ярославського. За його версією, російські військові перейшли кордон близько 23.00 9 травня. Ярославський очікував, що вони почнуть підриватися на мінах, але цього не сталося.
«Їм просто дозволили пройти… Ми через екрани спостерігали, як вони [росіяни] прорізали прикордонний паркан близько 23:00 9 травня, і я сказав своїм людям спостерігати, як вони підірвуться на мінах. Вибухів не було, вони просто йшли далі», — твердить Ярославський.
З публікації випливає, що російська армія продовжує готуватися до наступу.
Одна з колон формується на північ, у Судже (з іншого боку кордону від Сум).
Українська армія також готується до нового удару на схід від Вовчанська (тут росіяни можуть рухатися у напрямку села Білий Колодязь).
Бої також відновилися біля Куп’янська, залізничного вузла. А 17 травня Україна фактично втратила контроль над селом Берестове.
Автори матеріалу вважають, що ще зарано говорити про кінцеві цілі російської операції. І згадують, як нещодавно Путін заявив, що його «єдиним наміром є створення буферної зони між Україною і прикордонним Бєлгородом, наполягаючи на тому, що «немає жодного плану» загрожувати самому Харкову».
Але це, на думку журналістів, можливо, відображає мінливі реалії на полі бою, а не реальні наміри.
Як пише The Economist, багато українських військових на Харківщині обурені тим, що росіянам вдалося просунутися так далеко і швидко. Одні пов’язують це із затримкою західної допомоги, що, на їхню думку, сприяло наступу російських сил і послабило оборону України. Інші «підозрюють Київ у некомпетентності чи навіть зраді».
Видання вказує, що ширяться теорії змови про те, що «політики у Києві чи Вашингтоні можуть здати Харків напередодні жахливої мирної угоди».
На думку спецпризначенця Ярославського, президент України має уважніше стежити за ситуацією на полі бою.
«Зеленського тримають у теплій ванні», — вважає офіцер. І додає, що український президент не повинен наслідувати поведінку російського лідера Путіна, «чиє життя обертається навколо документів, які йому приносять помічники».
Однак, як заявив виданню неназваний чиновник з українського уряду, Зеленський підозрює, що від нього приховують частину інформації про стан справ на фронті.
«Принаймні це те, що він кричить своїм генералам», — повідомило джерело The Economist.