Про це йдеться у статті Bloomberg «Замало для поліції, забагато, щоб ігнорувати».
Зокрема за кілька хвилин після замаху на проросійського прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо в соцмережах з’явилися теорії змови, які влада пізніше спростувала. Проте ці наративи вже встигли стати вірусними у Telegram.
Видання називає месенджер «ключовою зброєю прокремлівських облікових записів для поширення дезінформації, спрямованої на підрив підтримки України» та зазначає, що офіцери російської розвідки вербували через Telegram дрібних злочинців для диверсій у європейських столицях.
Правила ЄС і Telegram
Зазначені інциденти демонструють ключову перевагу Telegram: він здебільшого непідзвітний і це найбільше заважає європейським чиновникам, які зробили боротьбу з фейковими новинами головним пріоритетом перед виборами в Європі в червні. Проте попри всі їхні нові повноваження щодо регулювання інформації в Інтернеті, вони майже безсилі щодо Telegram.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас сказала виданню, що російська дезінформація у Telegram поширюється «відкрито й абсолютно безконтрольно», а прохання видалити тривожний контент часто залишаються без відповіді.
«Ми знаємо, що інші країни-члени мають подібні проблеми», — сказала Каллас.
Видання зазначає, що типова проросійська пропагандистська кампанія спирається на низку онлайн-технологій: це публікації в соцмережах, історії в державних ЗМІ, сфабриковані «новини», створені для імітації новинних сайтів, і анонімні коментарі на сайтах справжніх видань.
За даними видання, Telegram у цій екосистемі функціонує як центральний вузол — своєрідний міст, який пропагандисти використовують для поширення свого контенту в активних соціальних спільнотах на ширшу аудиторію.
«Telegram популярний серед різних проросійських діячів, а також осіб, які тривалий час поширюють дезінформацію, оскільки там майже немає модерації контенту. Правила Telegram у цьому відношенні дуже, дуже м’які», — сказав ексдиректор Центру протидії гібридним загрозам у міністерстві внутрішніх справ Словаччини Даніель Міло.
Попри те, що ЄС посилив свої повноваження щодо боротьби з незаконним і шкідливим контентом, намагаючись перешкодити поширенню дезінформацію перед виборами до Європарламенту, ці заходи виявилися неефективними щодо Telegram — інструменти з реальним впливом застосовують лише до платформ із понад 45 млн активних користувачів у Європі. За даними власників Telegram, месенджер має 41 млн.
Кая Каллас вважає, що ці цифри не відображають усієї картини, а Єврокомісія повинна провести незалежну оцінку.
Наразі кількість активних користувачів Telegram у Європі нижча за поріг запуску низки суворих заходів за законом ЄС про цифрові послуги, який набув чинності в лютому 2024 року.
Щодо великих платформ ЄС може стягувати штрафи в розмірі до 6% від річного обсягу продажів, якщо виявить порушення, або заборонити повторним порушникам в’їзд до ЄС. Під ці правила підпадають, зокрема, Facebook Meta Platforms Inc., YouTube Alphabet Inc. і TikTok ByteDance Ltd.
Діяльність менших платформ регулюють національні агентства країн, де компанії мають юридичне представництво. У випадку Telegram це Бельгія. Проте Бельгійський інститут пошти та телекомунікацій заявив виданню, що національні органи влади обмежені у повноваженнях вживати заходів щодо контенту.
За словами представників інституту, модератори відстежують загальнодоступні частини платформи, щоб видаляти вміст, який порушує її умови обслуговування, а заклики до насильства або пошкодження майна прямо заборонені в Telegram.
Кая Каллас пояснила, що якби Telegram визнали достатньо великою онлайн-платформою, він був би зобов’язаний вжити заходів проти поширення дезінформації та запровадити жорсткіші протоколи модерації вмісту.
«Це також забезпечить рівні умови гри на внутрішньому ринку, оскільки інші платформи доклали значних зусиль для дотримання Закону про цифрові послуги», — сказала прем’єрка Естонії.
Видання з посиланням на внутрішню оцінку ЄС повідомляє, що основні теми зусиль Росії з дезінформації включають війну проти України, конфлікт на Близькому Сході, імміграцію, зміну клімату та майбутні вибори до Європарламенту.
За цими темами кількість «вкидів» із неперевірених джерел на всіх платформах до початку травня зросла понад удвічі порівняно з менш ніж 20 000 на день на початку року.
Leave a Reply