Україна здатна розробити елементарну ядерну бомбу за декілька місяців, якщо США припинять військову допомогу.
За даними документа, Україна могла б швидко створити базовий ядерний пристрій з плутонію за технологією, подібною до бомби, скинутої на Нагасакі в 1945 році.
«Створення простої атомної бомби, як це зробили Сполучені Штати в рамках Манхеттенського проєкту, не було б складним завданням і 80 років потому», – зазначають автори.
Через неможливість швидко збудувати потужності для збагачення урану, Україна могла б використати плутоній з відпрацьованих паливних стрижнів своїх дев’яти діючих реакторів.
«Вага плутонію, наявного в Україні, може бути оцінена в сім тонн… цього достатньо для сотень боєголовок з тактичною потужністю в кілька кілотонн», – йдеться в документі.
«Цього було б достатньо, щоб знищити цілу російську авіабазу або сконцентровані військові, промислові чи логістичні об’єкти», – пояснив Олексій Їжак, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень України.
Документ, підготовлений Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння, нібито буде представлений на конференції за участі міністрів оборони та стратегічних галузей промисловості. Хоча уряд його не схвалив, він створює правову основу для виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї через порушення Росією Будапештського меморандуму.
Директор центру Валентин Бадрак наголошує на екзистенційній загрозі: «Якщо росіяни захоплять Україну, мільйони українців будуть вбиті в умовах окупації. Мільйони з нас воліють краще померти, ніж потрапити до ГУЛАГу».
За його словами, через півроку Україна зможе продемонструвати потенціал балістичних ракет з дальністю 1000 км, хоча західні експерти оцінюють термін створення також зброї у п’ять років.
Олексій Їжак вважає, що порогом для початку програми ядерного переозброєння стало б захоплення росіянами Павлограда, розташованого за 60 миль від лінії фронту. «Я був здивований тим, з яким пієтетом Сполучені Штати ставляться до російської ядерної загрози. Можливо, це коштувало нам війни. Вони ставляться до ядерної зброї як до якогось Бога. Тож, можливо, настав час і для нас молитися цьому Богу», – підсумував він.