За принятие соответствующего законопроекта № 8068 во втором чтении и в целом проголосовали 248 народных депутатов при минимально необходимом количестве в 226, сообщает Укринформ.
Цей закон визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз.
Зокрема, в ньому уточнено повноваження Президента України щодо стратегічного керівництва Нацгвардією через Генеральний штаб ЗСУ під час воєнного стану.
«Із введенням воєнного стану Національна гвардія України приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану, входить до складу сил оборони. Стратегічне керівництво Національною гвардією України здійснює Президент України через Генеральний штаб Збройних сил України, про що зазначається в указі Президента України про введення воєнного стану, який затверджується Верховною Радою», – йдеться у законі.
Також законом встановлюється, що міністр оборони і його заступники призначатимуться з-поміж цивільних осіб, а також передбачено розмежування посад начальника Генштабу та головнокомандувача Збройних сил України.
Так, головнокомандувач ЗСУ призначається на посаду та звільняється Президентом України за поданням міністра оборони, яким і підпорядковується.
При цьому начальник Генштабу підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ. Його повноваження, основні завдання та порядок функціонування Генштабу визначаються в положенні, яке затверджується Президентом України.
Водночас закон про нацбезпеку започатковує реформу силових відомств відповідно до стандартів НАТО. Зокрема, змінюється статус Служби безпеки України – тепер вона є спеціальним органом з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина. Основними завданнями СБУ визначено протидію розвідувально-підривній діяльності проти України, боротьбу з тероризмом, контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, економічної та інформаційної безпеки держави, об’єктів критичної інфраструктури, охорону державної таємниці.
Водночас за межі повноважень СБУ винесено функції щодо розслідування економічних злочинів.
При цьому, як пояснив секретар Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони Іван Вінник, до повноважень СБУ у сфері економіки належатиме виключно розвідувальний захист економічного та наукового потенціалу держави. Водночас народні депутати Ганна Гопко та Світлана Заліщук наполягали, зокрема, на внесенні змін безпосередньо до закону про Службу безпеки, що стосувалися позбавлення СБУ функцій у сфері економіки та боротьби з корупцією і оргзлочинністю. Але жодна з їхніх поправок не була підтримана у залі під час розгляду законопроекту про нацбезпеку до другого читання.
Разом з тим у шестимісячний термін після того, як закон про нацбезпеку набуде чинності, СБУ має розробити законопроект про внесення змін до закону «Про Службу безпеки України».
Також у законі розмежовуються сили оборони та сили безпеки. Так, визначено, що сили оборони мають здійснювати відповідні заходи щодо оборони держави та воєнної безпеки, тоді як на сили безпеки покладено функції із забезпечення державної та громадської безпеки України.
Законом також передбачено фінансове забезпечення сектору безпеки та оборони. Так, обсяг відповідних видатків має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, із яких 3% виділятиметься на ЗСУ.
Крім того, закон «Про національну безпеку України» запроваджує демократичний цивільний контроль за сектором безпеки й оборони, зокрема з боку Верховної Ради та громадського суспільства. Визначено, що парламент створює комітети, до повноважень яких належить забезпечення контролю за діяльністю органів сектору безпеки і оборони. Так, за півроку після набуття чинності законом про нацбезпеку, на розгляд парламенту має бути внесений законопроект про створення спеціального комітету ВР, який займатиметься наглядом за діяльністю спеціальних правоохоронних, розвідувальних органів та органів із правоохоронними функціями.
Цивільний контроль здійснюється, зокрема, за принципом прозорості, що передбачає повне розкриття фінансової інформації щодо функціонування сектору безпеки та оборони з урахуванням вимог Закону України «Про державну таємницю».
Водночас громадяни України беруть участь у здійсненні цивільного контролю через громадські об’єднання, членами яких вони є, через депутатів місцевих рад, особисто шляхом звернення до Уповноваженого ВР з прав людини або до державних органів. При цьому сфера громадського контролю може бути обмежена законом «Про державну таємницю».
«З метою систематичного інформування суспільства про діяльність сектору безпеки і оборони України, забезпечення обгрунтованості рішень державних органів з питань національної безпеки і оборони, про стан виконання заходів розвитку сектору безпеки і оборони періодично, але не рідше ніж раз на три роки, органами сектору безпеки і оборони видаються «Білі книги» або інші аналітичні документи (огляди, національні доповіді тощо)», – уточнюється в законі.
Загалом закон про нацбезпеку передбачає скасування трьох законів «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та «Про організацію оборонного планування».