Про це заявила директорка Національної розвідки США Евріл Гейнс, передає «Голос Америки».
Вона зауважила, що насправді дії, яких вживало НАТО, були спрямовані на запевнення у зворотному, утім рішення самого Путіна прискорили «події, яких він намагався уникнути», зокрема розширення альянсу, коли до НАТО вступили Фінляндія і Швеція, які протягом десятиліть зберігали нейтралітет.
«Путін продовжує вважати, що Росія перебуває під загрозою, і майже напевно припускає, що більша, краще оснащена армія донесе цю думку до західної та внутрішньої аудиторії», – каже Гейнс.
Американські законодавці на слуханнях цікавилися тим, що можуть зробити західні країни, щоб заспокоїти страхи російського президента.
«Як нам переконати Путіна, що НАТО не є агресивним утворенням? І що ми не збираємося вдиратися в Росію», – запитав у головної розвідниці сенатор Ангус Кінг.
Він додав, що нещодавно закінчив читати книжку про російські спецслужби, які, як каже сенатор, за своєю суттю є параноїдальною організацією: «Вони вважають, що Захід хоче їх захопити, а Путін же вийшов із КДБ».
За його словами, ніхто не хоче вдиратися в Росію чи іншим чином порушити її суверенітет, а США та союзники хочуть захистити кордони Європи такими, якими вони існували з часів війни.
Гейнс погодилась, що з цим пов’язана певна параноя, адже Путін дійсно вірить, що безпека його країни певною мірою перебуває під загрозою.
Стратегічні цілі Путіна, за її інформацією, також залишаються незмінними. Зокрема, Путін продовжує розглядати розширення НАТО та підтримку України Заходом як зміцнення його давнього переконання, що Сполучені Штати і Європа прагнуть обмежити владу Росії.
Гейнс також відзначила, що Путін «намагається скористатися глобальними подіями, такими як спалах конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом, щоб розділити нас із нашими союзниками». Крім того, Путін наразі вважає, що внутрішні та міжнародні події розвиваються на його користь, каже Гейнс.
За словами посадовиці, агресивна тактика Москви, найімовірніше, продовжуватиметься і війна найближчим часом навряд чи завершиться.
Для продовження війни Путін спрямовує дедалі більшу частку бюджету країни на її мілітаризацію. Росія вже заплатила «величезну ціну за війну в Україні» і готова заплатити ще більше, каже Гейнс.
«Путін збільшив витрати на оборону майже до 7% ВВП Росії, що майже вдвічі перевищує середній показник за історію», – сказала Гейнс.
Вона додала, що наразі оборонний бюджет РФ становить приблизно 25% усіх федеральних витрат.