Про це повідомляє пресслужба ОБСЄ.
«Хоча виборцям було запропоновано вибрати між 18 списками кандидатів, і кандидати загалом могли вільно проводити агітацію, парламентські вибори в Грузії були затьмарені вкоріненою поляризацією та занепокоєнням щодо нещодавно ухваленого законодавства та його впливу на основні свободи та громадянське суспільство, а також риторикою, яка викликала розбіжності у передвиборчій кампанії та широко поширеною повідомляє про тиск на виборців», — йдеться у заяві міжнародних спостерігачів.
Спільна спостережна місія Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), Парламентської асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ), Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Парламентської асамблеї НАТО (ПА НАТО) та Європейського парламенту (ЄП) зазначила, що «поглиблення політичних розбіжностей, а також значний дисбаланс у фінансових ресурсах і численні переваги, якими користується правляча партія, сприяли й без того нерівним умовам гри».
Напередодні виборів численні організації громадянського суспільства повідомили про стигматизуючий вплив «закону про прозорість іноземного впливу», а також випадки нападів і залякувань. Це, разом із можливими санкціями за недотримання закону, також вплинуло на їх здатність виконувати свою роботу без надмірного тиску, йдеться у повідомленні.