Головним фактором зміни політики Вашингтона стала «дронова війна», яку Росія розгорнула в ЄС. У відповідь США почали власну гібридну кампанію: заяви про можливу передачу Україні «Томагавків» стали асиметричною реакцією на атаки безпілотників над європейськими аеропортами.
Зміна позиції Дональда Трампа пов’язана з виходом Путіна з переговорного процесу та подальшою ескалацією РФ у Європі. Американська стратегія — уникати прямого зіткнення, але водночас демонструвати готовність завдавати ударів «чужими руками». Удар по Бєлгороду, блекаут у місті, заява Зеленського про можливі відключення в Москві, а також меседжі з Вашингтона щодо дозволу бити вглиб РФ — все це свідчить про нову фазу протистояння.
У США натякають, що головними цілями можуть стати нафтогазові термінали та станції перекачування. Здійснити повний «блекаут» у Москві складно, але завдати шкоди енергетичному експорту Росії цілком можливо. Кремль фактично опинився перед вибором: або йти на жорстку відповідь, на яку ресурсів немає, або й далі обмежуватися пропагандою про «успіхи».
Потенційна поява «Томагавків» означатиме не завершення війни, а новий етап ескалації. За нинішніх умов інші варіанти ще гірші, адже переговори з Путіним фактично зірвані.
Експерти попереджають: найближчі місяці можуть стати періодом серйозного загострення. Водночас США все ще мислять у категоріях можливого відновлення діалогу з РФ, тоді як Москва намагається розірвати зв’язки між Україною та ЄС, аби змусити останній погодитися на часткове зняття санкцій в обмін на уявну «безпеку».
Додатково варто враховувати суспільні настрої в Україні: за даними опитувань, корупція залишається для громадян навіть більшою проблемою, ніж війна. Швидких рішень у цій сфері немає, тому антикорупційний порядок денний стає ключовим фактором внутрішньої політики.
Опитування також засвідчили: більшість українців не очікує швидкого завершення бойових дій, а переговори не сприймаються як реальний інструмент миру (54% не вірять у їхню результативність). Це створює ґрунт для політичної турбулентності та спокусу популізму.