Китай оголосив про початок «спеціальної морської операції»

Китай розпочав чергові масштабні військові навчання поблизу Тайваню, що викликало занепокоєння серед країн Азійсько-Тихоокеанського регіону та західних союзників. За повідомленнями тайванських і міжнародних джерел, у маневрах беруть участь військові кораблі, бойова авіація, берегові ракетні комплекси та підрозділи берегової охорони КНР. Навчання проходять одразу в кількох районах навколо острова і розглядаються як демонстрація сили з боку Пекіна.

Офіційний Пекін заявляє, що маневри є «плановими» та спрямовані на перевірку бойової готовності Народно-визвольної армії Китаю. Водночас у Тайбеї переконані, що справжня мета полягає у політичному тиску на демократичний уряд Тайваню та демонстрації здатності Китаю швидко блокувати або ізолювати острів у разі конфлікту.

Міністерство оборони Тайваню повідомило про активність китайських літаків та кораблів поблизу повітряного і морського простору острова. Тайванські військові переведені у стан підвищеної готовності та уважно стежать за пересуванням китайських сил. Влада острова наголошує, що не прагне ескалації, але готова захищати свою територію та демократичний лад.

Особливу увагу експертів привертає те, що останніми місяцями Китай значно збільшив свою військову активність у регіоні. Наприкінці травня китайський авіаносець «Ляонін» проводив масштабні морські та авіаційні тренування у західній частині Тихого океану, а китайська берегова охорона неодноразово брала участь у спільних операціях біля контрольованих Тайванем островів.

Сполучені Штати, Японія та низка інших країн уважно стежать за розвитком подій. Вашингтон традиційно закликає сторони до стриманості та нагадує про важливість збереження миру в Тайванській протоці. У той же час американські військові аналітики зазначають, що подібні навчання дозволяють Китаю відпрацьовувати сценарії блокади острова та можливих бойових дій у майбутньому.

На думку експертів, нинішні маневри не означають неминучого початку війни, проте вони демонструють довгострокову тенденцію до посилення тиску на Тайвань. Китай продовжує вважати острів частиною своєї території та не виключає використання сили для його приєднання. Тайвань, своєю чергою, наполягає на праві самостійно визначати власне майбутнє.

Аналітики попереджають, що будь-який інцидент між китайськими та тайванськими військовими може швидко перерости у міжнародну кризу, адже конфлікт у Тайванській протоці здатний вплинути не лише на безпеку Азії, а й на світову економіку, зокрема на постачання напівпровідників та морську торгівлю.