Астрономи повідомили про нові результати досліджень загадкового гамма-випромінювання, що надходить із центральної частини Чумацького Шляху. Незвичайне сяйво, відоме як «надлишок галактичного центру», уже понад десять років залишається однією з найбільших загадок сучасної астрофізики, а нові дані знову посилили припущення про можливий зв’язок цього явища з темною матерією.
Дослідники використали методи машинного навчання та складні комп’ютерні моделі для аналізу сигналів, зафіксованих космічним телескопом NASA Fermi. Раніше вважалося, що джерелом надлишкового випромінювання можуть бути тисячі слабких пульсарів — нейтронних зірок, які швидко обертаються. Однак нове моделювання показало, що для пояснення спостережуваного ефекту знадобилося б понад 35 тисяч таких об’єктів, що значно перевищує попередні оцінки.
Це змусило науковців знову серйозно розглядати гіпотезу про темну матерію — невидиму речовину, яка, за оцінками, становить близько 85% усієї матерії у Всесвіті. Згідно з однією з теорій, частинки темної матерії можуть знищувати одна одну під час зіткнень, вивільняючи високоенергетичні гамма-промені, які й фіксують телескопи.
Попри оптимізм, вчені закликають не поспішати з висновками. Центр нашої галактики є надзвичайно складним регіоном, де зосереджена величезна кількість зірок, газу та інших джерел випромінювання. Через це відокремити потенційний сигнал від темної матерії від інших астрофізичних процесів надзвичайно важко.
Фізики наголошують, що для остаточного підтвердження знадобляться нові спостереження та незалежні дослідження. Особливі надії покладаються на нові покоління телескопів і більш точні моделі розподілу матерії в центрі Чумацького Шляху.
Якщо гіпотеза про темну матерію підтвердиться, це може стати одним із найважливіших відкриттів XXI століття. Вперше людство отримає прямі докази існування речовини, яка формує структуру галактик і впливає на еволюцію Всесвіту, залишаючись невидимою для звичайних телескопів.
Поки що загадкове випромінювання залишається нерозгаданою таємницею, але кожне нове дослідження наближає науку до відповіді на питання, з чого насправді складається більша частина нашого Всесвіту.