Близько 60% українців матимуть депресії й інші психічні розлади внаслідок війни

Травматерапевтка Оксана Наконечна заявила, що близько 20% українців матимуть ПТСР після війни, 60% — інші психічні розлади

Про це вона розповіла в інтерв’ю Еспресо.TV.

На запитання, як вийти з тривожно-депресивного стану та які його симптоми, вона зауважила, що є люди, котрі перебувають, у стресі, який триває, наприклад, військові, котрі після ротації повертаються на війну.

«Це один стиль роботи, тому що вони знаходяться в такому режимі виживання, і його не можна виключати. Якщо ми будемо працювати над тим, щоб його вже виключити, то людина розслабилася й заспокоїлася, а їй же знову повертатися й потрібно знову назад цей режим включати», — пояснила Оксана Наконечна.

Також є ті, хто був поранений, комісований і не повертатиметься на війну. У такому разі за потреби опрацьовують наслідки психологічного травмування, щоб повернути людину до нормального життя.

«Якщо говорити про якісь відсотки, то в нас прийнято ілюструвати, що 25-30 відсотків людей будуть мати ПТСР (посттравматичний стресовий розлад, — ред.), а решта — не будуть мати нічого. Це не зовсім вірно. Краще це розглядати в такому континуумі, що десь 20, умовно кажучи, відсотків будуть формувати ПТСР, 20 відсотків справляться без наслідків, а між ними ще є отих 60 відсотків, які не будуть мати ПТСР, але будуть мати депресії, можливо панічні розлади, якісь соматичні розлади та інші проблеми зі здоров’ям. Це те, з чим мали би працювати і психотерапевти, і соматичні лікарі, і психіатри», — наголосила фахівчиня.

Оксана Наконечна зазначила, що в Україні є багато спеціалістів, котрі знають, які препарати потрібно призначати в таких випадках, адже звичні ліки в теперішньому житті не завжди ефективні. Проте це сфера діяльності психіатрів. Психологи спершу з’ясовують, чого потребує людина та як їй допомогти, чи потрібно стабілізовувати стан і вчити його регулювати.

«Наприклад, це військовий, який повертається, йому потрібно знати, як зменшувати гострі прояви, гострі реакції на стрес. Такі, як панічний страх чи рухове збудження, чи агресивні вибухи. Пояснюємо, що це таке і як це можна регулювати та як допомогти людям, які поряд», — уточнила травматерапевтка.

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>