ЗСУ зайшли в Херсон

9 листопада під шаленим тиском ЗСУ російські окупаційні війська почали покидати першу лінію оборони, яку вони спробували побудувати місяць тому після масштабного відходу із північного заходу Херсонської області. У період із 5 листопада наші ракетні війська знищили 120 військових баз і складів, більша частина з них – по обидва береги Дніпра на Херсонщині. Це суттєво прискорило прийняття окупантами рішення про відступ.

Очевидно, що рішення про відхід росіян із Правобережжя Херсонщини було ухвалене кілька тижнів тому й увесь цей час ворог вів підготовку до його впровадження. Одним із головних мотивів для втечі є збереження боєздатної армії. Адже саме на Херсонщині була найбільша концентрація ворожих десантників. У разі тотального їх знищення російська армія не змогла б відновитися від такого удару найближчим часом.

8 листопада наша армія зайшла у стратегічно важливе місто Снігурівка, а 9-го відбила його у ворога. Після цього росіяни масово побігли до другої лінії оборони, яка пролягала по межі Берислав – Високе – Олександрівка – кільцева дорога Херсона – Білозерка. За собою вони підривали всі можливі мости. Так, у повітря злетіли мости на заплавах Дніпра у Миловому, Новокаїрах і Тягинці, а також близько десятка мостів на Інгульці, в тому числі залізничний та автомобільний у Дар’ївці, яка розташована на шляху між Херсоном і Бериславом. Відступаючи, рашисти замінували все, що могли замінувати, а тому просування ЗСУ було не таким стрімким, як цього хотілося. Попри це, 9-10 листопада ЗСУ, звільняючи наші землі, пройшли вперед понад два десятки кілометрів і  дійшли до другої лінії оборони, а в деяких місцях і пробили її. Зокрема, наступаючи із заходу, наші війська зайшли в передмістя Херсона та звільнили Чорнобаївку, що за 8 км від центральної частини міста. Одночасно з цим українська артилерія та авіація по максимуму знищувала московитів, які тікали, б’ючи і по рухомих колонах, і по місцях переправ. Зокрема, знищено переправи у Львовому, Ольгівці, Козацькому та понтонну переправу під Антонівським мостом. Також снаряди наздоганяли втікачів у місцях їх скупчення на Лівобережжі, в Олешках і Новій Каховці.

Ближче до вечора 10 листопада стало зрозуміло, що план окупантів щодо організованого відступу провалився. Картковий будинок їхньої оборони рухнув, і рашисти почали панічно втікати, залишаючи в численних оточеннях велику кількість своїх військ, а це зокрема вся піхота, яка не помістилась у техніку. Їх кинули напризволяще. За орієнтовними даними, із 20 тисяч росіян, які були на Правобережжі, евакуювати вдалося тільки половину. Інші зараз або чинять бездумний спротив, або намагаються заховатися, перевдягаючись у цивільний одяг. Втікаючи, росіяни підірвали за собою два прольоти Антонівського мосту, тому шляху для втечі тих, хто залишився, немає.

11 листопада в Херсоні замайорів український  прапор, але для повної зачистки звільненої землі від окупантів потрібно буде ще декілька днів, якщо не рахувати роботи з розмінування. Водночас тепер Херсон стане фронтовим містом, а російські нацисти будуть методично знищувати його своєю артилерією.

Тим часом наша артилерія бере під вогневий контроль усі шляхи з Криму на північ, а на Лівобережній Херсонщині немає безпечного місця для ворога. Розпочався новий етап звільнення півдня України.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій. 

https://espreso.tv/karta-boyovikh-diy-v-ukraini-stanom-na-1100-27-kvitnya