Протверезний фронтовий аналіз українського контрнаступу

4 отбр

Українські війська досі не опанували загальновійськовий бій у великому масштабі, а на службу призивають все менш працездатних та більш літніх чоловіків…

The Drive оприлюднив висновки американського військового аналітика, який нещодавно у складі групи вирушив на передову, щоб ближче побачити найжорстокішу сухопутну війну в Європі за кілька поколінь.

Франц-Стефан Гаді, старший науковий співробітник Інституту міжнародних стратегічних досліджень і Центру нової американської безпеки, каже, що після його візиту в Україну стало зрозуміло, що країна має труднощі з ефективним застосуванням військ. У бою українські війська іноді демонструють погану тактику та брак координації між підрозділами. При цьому вони стикаються з усе ще глибоко вкоріненою бюрократією, внутрішніми чварами та постійною опорою на «радянське мислення». Крім того, є росіяни, які чинять жорсткий опір.

І навпаки, жодна з причин — наприклад, відсутність більшої кількості західної зброї, включаючи боєприпаси більшої дальності та додаткового обладнання для розмінування — не є єдиною причиною «відсутності прогресу», стверджує аналітик.

«Розповідь про те, що український прогрес наразі є повільним лише через відсутність постачання зброї та підтримки, не поділяється тими, з ким ми спілкувалися — військовими та командирами на передовій», — каже Гаді.

«Ми створили неофіційну дослідницьку групу, щоб краще зрозуміти війну за допомогою досліджень на місцях», — розповів Гаді The War Zone. «Ми просто вважаємо, що важливо поїхати туди, щоб по-справжньому відчути, що відбувається, і поговорити з людьми, щоб зрозуміти навколишнє середовище, зрозуміти людей, які беруть участь у цих зусиллях з українського боку, побачити місцевість і так далі».

 

Франц-Стефан Гаді відвідав Україну разом із Конрадом Музикою, незалежним військовим аналітиком та директором Rochan Consulting, який зосереджується на дослідженні Росії та Білорусі, Робом Лі, старшим науковим співробітником Інституту досліджень зовнішньої політики (Foreign Policy Research Institute) та Майклом Кофманом, старшим науковим співробітником Фонду Карнегі та головним науковим співробітником CNA.

За його словами група відвідала Запорізьку область і Донбас.

Аналітик представив свої висновки у вигляді 16 стислих пунктів:

1. Переважно це піхотні бої (рівня відділення, взводу та роти) за підтримки артилерії на більшій частині лінії фронту. Це має кілька наслідків.

Перше: Прогрес просування вимірюється метрами, а чи не кілометрами через обмеження рухливості.

Друге: Механізовані з’єднання вводяться в бій рідко через брак засобів забезпечення їхнього маневру — недостатню кількість засобів розмінування, засобів ППО, ПТРК тощо.

2. Українські сили досі не освоїли загальновійськові операції в масштабах. Операції більш послідовні, ніж синхронізовані. Це створює різні проблеми у наступі, й, на його думку, є основною причиною повільного прогресу.

3. Українські сили за замовчуванням перейшли до стратегії виснаження, покладаючись на послідовний вогонь, а не на маневр. Це причина, чому касетні боєприпаси мають вирішальне значення для підтримання поточної інтенсивності вогню до осені для послаблення російської оборони до того ступеня, що дозволить маневрувати.

4. Як відомо більшості спостерігачів, мінні поля — це проблема. Вони обмежують простір для маневру і сповільнюють просування. Але набагато більший вплив на здатність України прорвати російську оборону, ніж самі мінні поля, має нездатність України проводити складні загальновійськові операції в широкому масштабі. Відсутність комплексного підходу в масштабі робить українські сили більш вразливими для російських ПТРК, артилерії тощо під час просування. Тож справа не лише в озброєнні. Він зазначив, що не спостерігав систематичного руйнування системи російської оборони.

зсу міни Фото Diego Herrera Carcedo/Anadolu Agency

5. Характер цього наступу, швидше за все, зміниться лише за умови більш систематичного підходу до прориву російської оборони, можливо, у поєднанні з серйозним погіршенням морального духу росіян або таким, що призведе до раптового або поступового краху російської оборони. За відсутності раптового краху російської оборони, це залишиться кривавим виснажливим боєм із резервними підрозділами, які будуть поступово вводитися у бій впродовж наступних тижнів і місяців.

6. Є обмежені докази систематичних ударів на глибину оборони, які методично знищують пункти системи управління російськими військами та склади боєприпаси.

Попри на нормування з російської сторони, боєприпаси є, і росіяни, здається, мають досить добру розвідку (ISR) на полі бою. Росіянам також не потрібно було розгортати оперативні резерви для відбиття українських атак. Також є докази зменшення результативності ударів HIMARS завдяки ефективним контрзаходам Росії. (Це важливо мати на увазі щодо будь-якого потенційного тактичного впливу постачання ракет ATACM).

Російські сили, навіть якщо вони сильно послаблені та не мають боєприпасів, ймовірно, здатні затримати, стримати або відбити українське просування окремого взводу чи роти, якщо ці атаки не будуть краще скоординовані та синхронізовані вздовж ширшої лінії фронту.

HIMARS Фото Сергія Михальчука/Global Images Ukraine

За довгий час, відколи вони вперше прибули в Україну, високомобільні артилерійські ракетні системи М142, або HIMARS, набули для України майже міфічного статусу. Боєприпаси керованих реактивних систем залпового вогню (GMLRS), якими вони стріляли, мали більший радіус дії, ніж наявні в Україні РСЗВ або ствольна артилерія, і мали руйнівний ефект, особливо на російські логістичні вузли.Російська радіоелектронна боротьба, очевидно, впливає на успішне застосування GMLRS. Російська ешелонована інтегрована протиповітряна і протиракетна оборона, здається, має вплив і фактично також змогла збити деякі з цих GMLRS.

Як наслідок, я думаю, буде справедливим сказати, що ефект HIMARS цього літа остаточно закінчився. Тож ми повинні мати це на увазі, коли думаємо про інші високоточні боєприпаси великої дальності, які були чи будуть надані Україні (наприклад ATACM). Росія рано чи пізно знайде їй протидію.

7. Якість російських військ різна. Виснаження б’є по них боляче, але вони добре захищають свої позиції, кажуть українці, з якими спілкувалися аналітики. Вони досить адаптивні на тактичному рівні й загалом обороняються відповідно до радянської/російської доктрини.

8. Нормування (обмеження використання) російської артилерії є реальним. Україна встановила вогневу перевагу в ствольній артилерії, а Росія зберігає перевагу в РСЗВ на півдні. Однак лише часткової вогневої переваги в деяких калібрах недостатньо для прориву російської оборони.

арта Фото Сергій Шестака/AFP

9. Додатковий приплив систем озброєнь (наприклад ATACM, систем протиповітряної оборони, ОБТ, БМП тощо), хоча й важливий для підтримки військових зусиль, ймовірно, не матиме вирішального тактичного впливу без адаптації та більш ефективної інтеграції.

Україні доведеться краще синхронізувати та адаптувати поточну тактику, без якої західне озброєння не стане тактично вирішальним у довгостроковій перспективі. Це відбувається, але робота йде повільно. (Більшість військових НАТО мали б проблем з цим навіть більше, ніж українська армія).

10. Вищесказане вірно й щодо подолання мін і перешкод. Необхідне додаткове обладнання для розмінування, і воно буде корисним (особливо переносні системи розмінування), але воно не має вирішального значення без кращої інтеграції вогню та маневру в масштабі.

Пояснення невдач однією причиною (наприклад, відсутністю обладнання для розмінування) не відображають реальності. Наприклад, деякі українські штурми були зупинені російськими ПТРК ще до того, як вони досягли першого мінного поля.

11. Існує нестача артилерійських стволів, яку важко вирішити, враховуючи темпи виробництва та терміни постачання.

12. Поки що український підхід у контрнаступі складався насамперед із прямих атак на російські позиції, що підтримуються рудиментарними глибокими ударами. І ні, ці прямі атаки не розвідка боєм.

13. Є дані про тактичні кібероперації, що підтримують замикання кінетичних ланцюжків ураження. Це кіберрозвідка, що сприяє виявленню та відстеженню цілей на полі бою. Starlink залишається абсолютно ключовим засобом для української системи управління та контролю.

14. Якість українських офіцерів і сержантів, з якими зустрічалися аналітики, виглядає чудовою, а моральний дух залишається високим. Проте зараз виникають деякі проблеми з якістю збройних сил, пов’язані з призваними на службу менш здоровими та старшими чоловіками.

 

15. Наратив, що прогрес України досі повільний лише через відсутність постачання зброї та підтримки, односторонній та не поділяється військовими та командирами на передовій, з якими говорили аналітики.

16. Само собою зрозуміло, що під час війни на виснаження завжди потрібно більше артилерійських боєприпасів і техніки, і їх потрібно постійно постачати. Західна підтримка України, безумовно, повинна тривати, оскільки все ще є перспектива, що контрнаступ принесе успіх. Але солдати, які воюють на передовій, усвідомлюють, що відсутність прогресу часто більше пов’язана із поганою тактикою застосуванням сил, відсутністю координації між підрозділами, бюрократичною тяганиною/внутрішньою боротьбою, радянським стилем мислення тощо… і росіянами, які чинять жорсткий опір.

Франц-Стефан Гаді підкреслив, що насправді «жодна західна армія не може проводити такі масштабні бойові операції, за винятком США. Але навіть американській армії було б дуже важко прорвати ці захисні лінії, тому що жодна західна армія у світі наразі не має досвіду прориву такої глибокої оборони, яку розгорнули росіяни на півдні та сході України».

Наведені висновки аналітиків, пропонують набагато більш тверезу оцінку контрнаступу, ніж те, що випливає з офіційних заяв Києва та Пентагону.

На прохання підсумувати свою оцінку Гаді сказав: «Це важка боротьба, яка характеризується високими темпами виснаження, але українські сили поступово досягають успіхів. Ще є потенціал для українського військового успіху».

https://www.ukrmilitary.com/2023/07/analysis-of-ukraines-counteroffensive-from-the-front.html

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>