54% українців вважають, що соцмережу «Телеграм» варто контролювати, але не треба забороняти

Більшість опитаних українців — 54% вважають, що соціальну мережу «Телеграм» варто контролювати, запровадивши деякі обмеження, але не забороняти. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 1-6 вересня 2024 року.

«…більшість українців (54%) вважають, що не варто повністю забороняти, а треба запровадити певні обмеження й контроль — як-от блокування окремих каналів тощо», — ідеться в пресрелізі КМІС за підсумками дослідження.

Повідомляється, що наразі лише 9% українців стверджують, що телеграм треба повністю заборонити, а 26% — що його не варто жодним чином контролювати.

Питання щодо обмеження або навіть заборони телеграму активізувалося після арешту засновника й власника соцмережі Павла Дурова у Франції, зокрема у зв’язку з можливим впливом на мережу з боку спецслужб РФ і поширенням російської пропаганди. Крім цього, 6 вересня з’явилася новина, що керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов назвав телеграм загрозою національній безпеці.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати дослідження, наголосив, «що результати опитування свідчать, що наразі в суспільства немає ані відчутної підтримки заборони телеграму, ані стійкого опору такій забороні. Українці займають доволі виважену й конструктивну позицію, що варто не доходити до заборон, але при цьому дійсно визнають важливість і необхідність блокувати небезпечні телеграм-канали».

Грушецький вважає, що представникам влади варто розуміти, що в разі потреби заборони телеграму «задля безпеки України та українців громадськість має отримати справді об’єктивні й переконливі докази ворожої діяльності та відмови власників від співпраці».

КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого додав запитання щодо сприйняття українцями загроз безпеці від соціальних мереж і ставлення до заборони телеграму. Опитано 1015 респондентів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Метод — телефонні інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI), вік респондентів — 18 років і старше, громадяни України, які на момент опитування проживали на території, підконтрольній уряду України.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.