Україна має змінити курс і підготуватися до війни на виснаження – The Economist

Про це пише на свох сторінках The Economist

Видання зазначає, що українська армія все ще може здійснити прорив на фронті у найближчі тижні, але «було б помилкою покладатися на це». Просити про припинення вогню або мирні переговори безглуздо, адже Путін не демонструє жодних ознак бажання вести переговори, і навіть якби він хотів, йому не можна довіряти, як наголошує The Economist.

Він чекає, коли Захід «втомиться», і сподівається на переобрання Дональда Трампа. Путіну потрібна війна, щоб підтримувати диктатуру в своїй країні, а будь-яке припинення вогню буде просто паузою, щоб переозброїтися і підготуватися до нового нападу.

«І Україна, і її західні партнери починають усвідомлювати, що це буде війна на виснаження.

.. Але, на жаль, Україна ще не готова, як і її західні партнери. Обидві сторони все ще заціклені в контрнаступі. Їм потрібно переосмислити військову стратегію України і те, як управляти її економікою.

Перший пункт, на якому наголошує видання, стосується втоми та виснаження українських військових, а також потреби в обслуговуванні техніки: рутинний ремонт, надійне постачання артилерії і підготовка кадрів.

Крім того, тривала війна вимагатиме кращої протиповітряної оборони, і не тільки в Києві.

«Україна не зможе процвітати, якщо Росія буде безкарно підривати інфраструктуру та цивільне населення, як вона це робила протягом останніх 18 місяців.

Київ є напрочуд жвавим містом, тому що має ефективний захист від безперервних повітряних атак. Така ж система необхідна й іншим містам, тому ескадрильї винищувачів F-16 і більше систем протиракетної оборони є вкрай важливими».

Також необхідне економічне перекалібрування України. The Economist наголошує, що треба менше планувати післявоєнну відбудову і сконцентруватися на збільшенні виробництва та капіталу вже зараз.

Українська економіка повинна перейти від залежності від допомоги до залучення інвестицій, навіть попри те, що війна не вщухає. Україна має великий потенціал – від виробництва зброї до переробки більшої кількості продукції, вирощеної на своїх фермах. Завдання полягає в тому, щоб заохотити місцеві та іноземні фірми інвестувати більше, а також повернути більше українців назад до спокійніших частин країни на заході.

Сюди також входить боротьба з корупцією та забезпечення неупередженості судової системи. Крім того, потрібно полегшити умови ведення бізнесу – від визнання кваліфікацій, отриманих біженцями за кордоном, до надання компаніям страхування на випадок воєнних дій.

Все це вимагає політичної волі як від України, так і від її друзів на Заході.

Зокрема, The Economist наголошує, що Європа повинна надавати Україні стільки ж зброї, скільки Америка.

«Ставки (для Європи — ред.) навряд чи можуть бути вищими. Поразка (України — ред.) означатиме неспроможну державу на фланзі ЄС і наближення машини вбивств Путіна до більшої кількості його кордонів.

Успіх означатиме нового члена ЄС з 30 мільйонами освічених людей, найбільшою в Європі армією і великою сільськогосподарською та промисловою базою.

Занадто багато розмов про Україну ґрунтуються на «припиненні війни». Це потрібно змінити. Моліться за швидку перемогу, але плануйте довгу боротьбу – і Україну, яка зможе вижити і процвітати».