У The Washington Post написали, що подалі від громадськості та кривавої лінії фронту «Україна та Росія досі розмовляють».
Країни, які зараз є заклятими ворогами, ведуть жорстоку війну, встигають домовитися про кілька основних гуманітарних питань: обмін військовополоненими та тілами загиблих солдатів; прохід суден з портів Чорного моря України; і, зовсім недавно, повернення українських дітей з Росії.
У деяких випадках Москва і Київ використовують посередників, зокрема Туреччину, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Ватикан і Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Але більша частина воєнного обміну здійснюється безпосередньо окремими представниками, у тому числі під час жорстких і неприємних особистих зустрічей на українсько-російському кордоні та в Стамбулі, а також телефонних дзвінків, за словами деяких українських посадовців, залучених до дискусій.
Та жодна сторона не хоче афішувати існування цих зворотних каналів.
«Це дуже, дуже емоційно складно», — сказав Дмитро Усов, співробітник української військової розвідки, який очолює координаційний центр, який спостерігає за переговорами про обмін полоненими.
«Вони – вороги, але якщо говорити про переговорний процес, то цей конфлікт інтересів потрібно подолати», – сказав Усов. «Ми розуміємо, що б не сталося, які б у нас зараз не були стосунки, ми як українці зацікавлені в поверненні наших захисників і якщо ми відкидаємо всі канали зв’язку, ми цього зробити не зможемо».
Враховуючи жорстоку спробу Росії повалити уряд України та вкрасти її територію, було мало місця для переговорів щодо припинення війни. У березні 2022 року серія офіційних мирних переговорів провалилася. Натомість Україна та Росія знайшли іншу взаємну точку інтересу – обміну військовополоненими.
З російської сторони переговори про обмін військовополоненими веде координаційний центр при Міноборони РФ, до складу якого також входить Служба безпеки Росії – ФСБ. Окремі російські політики та бойові формування, як-от група найманців Вагнера та Ахмат, контрольовані лідером Чечні Рамзаном Кадировим, також лобіювали звільнення конкретних ув’язнених, сказав Усов.
Женевські конвенції передбачають обмін військовополоненими після закінчення бойових дій. Але Усов сказав, що Україна прагне повернути своїх полонених бойовиків якнайшвидше через докази, задокументовані Організацією Об’єднаних Націй, що деяких з них катували.
Жодна сторона не розголошує, скільки солдатів потрапило в полон.
Обмін військовополоненими, а також обміни тілами загиблих солдатів відбуваються переважно на північному сході України в Сумській області, єдиній ділянці українсько-російського кордону, куди російські війська не намагаються активно просуватися. Тим не менш, обстріли відбуваються щодня, і зазвичай під час будь-яких «торгів» оголошується припинення вогню.
Приблизно двічі на місяць фургони-рефрижератори, наповнені тілами, везуть до кордону російські та українські працівники екстрених служб, які вивантажують і перевантажують мертвих, сказав Олег Котенко, український чиновник, який до вересня контролював перевезення та пошуки зниклих безвісти.
Експерти Міжнародного комітету Червоного Хреста перевіряють документацію, спостерігають співробітники російських і українських спецслужб, сказав Котенко.
А от Туреччина стала основним місцем для просування переговорів, коли вони зайшли в глухий кут. Її обрали як нейтральну територію після того, як короткий раунд мирних переговорів у Білорусі в березні 2022 року був буквально отруєний — кілька членів української делегації загадково захворіли.
Було кілька оголошених зустрічей між українськими та російськими офіційними особами в Стамбулі, але переговори часто не розголошуються, і загальна їх кількість невідома.
Leave a Reply