Пентагон опрацьовує сценарії наземних дій на території Ірану, однак остаточного політичного рішення у Вашингтоні поки немає. За даними Reuters із посиланням на матеріал The Washington Post, американські військові розглядають не повномасштабне вторгнення, а кількатижневу операцію із залученням сил спецоперацій та звичайної піхоти. Серед можливих цілей називають рейди по окремих об’єктах і захоплення стратегічних точок, зокрема в районі острова Харг та маршрутів, пов’язаних із Ормузькою протокою.
Bradley Fighting Vehicle drives off range.
CONTINGENCY OPERATING BASE SPEICHER, Iraq – Infantrymen from 1st Battalion, 5th Cavalry Regiment, 2nd Advise and Assist Brigade, 1st Cavalry Division, drive their M2A3 Bradley Fighting Vehicle off of Memorial Range after zeroing the 25mm main gun and M240B machine gun during a live fire exercise in support of Operation New Dawn near Contingency Operating Base Speicher, Iraq, July 29, 2011.
(U.S. Army photo by Sgt. Quentin Johnson, 2nd AAB PAO, 1st Cav. Div., USD – N)
Паралельно США нарощують присутність у регіоні. Reuters повідомляв, що Вашингтон готує перекидання додаткових сил, включно з підрозділами 82-ї повітряно-десантної дивізії, яка спеціалізується на швидкому розгортанні і здатна почати дію в дуже стислий термін після наказу. Окремо AP і Reuters пишуть про відправлення морської піхоти та додаткових контингентів як резерву на випадок ескалації.
Водночас офіційні сигнали з адміністрації США суперечливі. Держсекретар Марко Рубіо 27 березня заявив, що цілей кампанії можна досягти без введення наземних військ, а сама війна, за його оцінкою, має тривати “тижні, а не місяці”. Це важливий стримувальний фактор: якщо повітряно-морська кампанія дає результат, Білий дім може відкласти або звузити сухопутний сценарій.
Ще один фактор — дипломатія. AP повідомляє про спроби Пакистану організувати переговорний трек між США та Іраном. Хоча Тегеран публічно погрожує жорсткою відповіддю у разі висадки американських сил, сам факт активного посередництва означає, що вікно для політичного рішення ще не закрите.
На користь силового сценарію працює інше: конфлікт уже вийшов за рамки дистанційних ударів. AP повідомило про іранську атаку по базі Prince Sultan у Саудівській Аравії, внаслідок якої були поранені американські військові та пошкоджені літаки. На цьому тлі тиск на Білий дім з вимогою “закрити загрозу на землі” може зрости.
Прогноз. На цей момент більш імовірним виглядає не велике вторгнення, а обмежена наземна операція: спецпризначенці, морська піхота або десант для коротких рейдів, захоплення вузлових об’єктів чи забезпечення контролю над критичною інфраструктурою. З огляду на вже розгорнуті сили, підготовку варіантів у Пентагоні та швидкість реагування 82-ї дивізії, таке рішення може бути ухвалене дуже швидко — у найближчі 3–10 днів, якщо переговори зірвуться або Іран завдасть нового масштабного удару по американських силах чи судноплавству.
Якщо ж дипломатичний канал через Пакистан дасть хоча б проміжний результат, старт операції можуть відкласти до після 6 квітня 2026 року, коли спливає згадуваний у західних публікаціях дедлайн навколо Ормузької протоки. Але головний висновок такий: ризик наземної фази вже не теоретичний — він високий, хоча мова поки радше про точкову військову акцію, ніж про повну окупацію Ірану.
Основні джерела: Reuters, Associated Press, The Washington Post
Leave a Reply