Сім днів в травні — що подивитись в «Катрусиному кінозалі»

Наш «Катрусин кінозал» вирішив нагадати про себе з понеділка.
Резнікова зняли з посади, в США підготовка до виборів. Тому в нас сьогодні кіно про можливий політичний заколот від 1970 року у фільмі Джона Франкенгаймера «Сім дні в травні». Далі в нас повна конспірологія.
Чи можливой заколот в США проти системи влади? «Ні в якому разі» — стверждували роками та десятиліттями американці, поки Трамп не розділив суспільство і цей поділ й на сьогодні нікуди не зник.
Фільм 1964 року, знятий на основі однойменної книги Флетччера Нібелда та Чарльза Бейлі виявився актуальним.
Історія про те, як американські генерали були проти підписання президентом США мирного договору з росіянами, та ядерного роззброєння, викликала тоді неабияакі дискуссії в американському суспільстві.
Росіянам не можна довіряти — в 60-х це було зрозуміло кожному американцю. Але потім все змінилося іпочалися чергові «граблі».
Та й сама можливість зруйнувати американську систему керування державою внаслідок перевороту теж розглядалась неодноразово, але Франкенгаймер був можливо першим в голлівудському кіно.
Нагадаю пізніше в 1970-х президент Ніксон таки підписав договір з Брежнєвим щодо обмежденняядерних та космічних озброєнь, а ще пізніше він в наслідок «уотергейтського скандалу» позбувся свого Овального кабінету. Тому фільм «Сім днім в травні» є трохи пророчим можливо.
Цей фільм другий в серії з троьх фільмів «конспірологічної» серії Франкенгаймера.
Преший ви знаєте можливо, це «Манджурський кандидат», останній -фільм «Другі», про створення «фальшивих» спільнот в америці. Фактично останній фільм, це фільм про суспільство як симулякр і тут Франкенгаймер знову випередив час з його «матрицями» та фейковими аккаунтами в соцмережах.
Я вважаювсі три фільми «конспірологічної» серії сучайсними та актуальними й сьогодні, що говорить про те, що режисер зняв якщо не шедеври,тощосьблизькедо шедеврів.
Фільм «Сім днів в травні» теж трошки віддає певною параноєю.
Але оригінальна книга навіть більше провокативна та конспірологічна. По сюжету головний антагоніст гине в автокатастрофі в кінці книги при невизначених обставинах.
Але Франкенгаймер, знявши більш криваву кінцівку фільму , пізніше від неї відмовився.
Кажуть за проханням продюсерів — бо ще дуже жива була згадка про таємничу загибель президента Кеннеді.
Фільму даю оцінку 9/10.
Пропонується для дорослої аудиторії.
Більш за все мені цікаво — хто з глядачів буде на чиїй стороні у фільмі — генералів, чи президента США.
Я- за президента.

Рождаєв Віталій