Понад 190 млрд євро російських активів залишаються заблокованими у бельгійській фінансовій компанії Euroclear. Хоча вони приносять прибутки, які частково спрямовуються на підтримку України, саме Бельгія стала головною перешкодою для масштабного плану ЄС — надати Києву 140 млрд євро кредиту під заставу цих резервів.
1. Що таке заморожені російські активи і скільки їх
Заморожені активи РФ — це насамперед резерви Центрального банку Росії: готівка, облігації, депозити та інші фінансові інструменти, які країни Заходу заблокували після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Ці кошти не конфісковані, а лише заморожені — Росія формально залишається їхнім власником, однак не може ними користуватися. Водночас активи продовжують генерувати прибуток, який накопичується на спеціальних рахунках.
Загальна сума заморожених російських резервів оцінюється у близько 300 млрд євро, з яких приблизно половина припадає на активи ЦБ РФ. Найбільша частина знаходиться в Європі — приблизно 210 млрд євро, решта — у Японії (28 млрд), Великій Британії (27 млрд), Канаді (15 млрд) і США (4–5 млрд).
Головний обсяг російських коштів — 183 млрд євро (86% від усіх у ЄС) — розміщено саме в Euroclear у Брюсселі. Установа отримує прибутки з цих активів, а Бельгія — значні податкові надходження: 625 млн євро у 2023 році та 1,7 млрд у 2024-му. Частину цих грошей держава спрямовує Україні.
2. У чому полягає проблема
З 2022 року між союзниками тривають суперечки щодо того, як саме використати ці активи. Принцип «агресор має заплатити» підтримують майже всі, однак юридичні ризики залишаються надзвичайно високими.
Конфіскація таких активів може порушити міжнародний принцип суверенного імунітету, який захищає власність держав від примусового вилучення. У цьому випадку Росія може подати позови до міжнародних судів і вимагати повернення коштів з відсотками.
Саме тому ЄС обрав компроміс: не конфіскація, а використання прибутків від активів. У травні 2024 року ухвалили механізм “windfall profits” — надприбутки від заморожених активів спрямовуються на допомогу Україні:
-
90% — через Європейський фонд миру на військові потреби;
-
10% — через Ukraine Facility на відбудову.
За цим механізмом Україна вже отримала кілька траншів на понад 4 млрд євро.
Пізніше країни G7 погодилися надати Києву 50 млрд доларів кредитів, забезпечених цими прибутками. Модель працює так: прибуток від активів Euroclear використовується як застава для кредитів, які Україна поверне лише після отримання репарацій від Росії. Якщо цього не станеться, борг буде списано коштом заморожених резервів.
Попри ефективність схеми, Європа все ще остерігається, що надто активне використання російських активів може підірвати довіру міжнародних інвесторів — наприклад, Китаю чи Саудівської Аравії — і викликати відплив капіталу.
3. Бельгійське “вето” і загроза для України
У жовтні 2025 року Єврокомісія запропонувала новий план — так званий “репараційний кредит” на 140 млрд євро, який мав фінансувати Україну у 2026–2028 роках. Гроші мали надходити під заставу активів Euroclear, а ЄС виступав гарантом.
Однак угода провалилася через позицію Бельгії. Прем’єр Барт Де Вевер заблокував рішення, вимагаючи, щоб усі 27 країн ЄС письмово гарантували спільний розподіл ризиків. Бельгія не хоче залишатися єдиною відповідальною, якщо Росія виграє можливі судові процеси.
“Нас просто поховають у судах. Це схоже на конфіскацію, і це шлях у глухий кут”, — заявив Де Вевер.
Тим часом у МВФ висловлюють занепокоєння щодо зростання боргового навантаження України, а в ЄС побоюються політичних труднощів із залученням нових грантів.
За даними Politico, Франція, Німеччина та Італія хочуть, щоб майбутні кредити Україна витрачала переважно на зброю, вироблену в ЄС, що створює додаткові суперечки.
Через блокування угоди Європейська рада відклала остаточне рішення до 18 грудня 2025 року. Саме тоді визначиться, чи отримає Україна нове фінансування, без якого бюджет може опинитися на межі дефолту.
“Якщо протягом найближчих двох місяців ці активи не почнуть працювати на фінансування українського бюджету — грошей просто не буде. Дефіцит на найближчі три роки становить 150–170 млрд доларів”, — наголосив колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Хоч Бельгія й виступає за підтримку України, вона не готова ризикувати власною фінансовою системою без чітких юридичних гарантій. Європі доведеться знайти баланс між юридичною обережністю та екзистенційною потребою України у фінансах, адже часу залишилося зовсім мало.
Leave a Reply