Про це повідомляє Science Alert.
Наприклад, 46-річна капликова шимпанзе із заповідника Кумамото в Японії на ім’я Луїза виявила ознаки впізнавання двох родичів, яких вона не бачила з 1995 року — цілих 26 років потому.
Це найтриваліша соціальна пам’ять, зафіксована у будь-якої тварини, і ці результати можуть допомогти пояснити, як ми самі розвинули здатність запам’ятовувати тисячі облич протягом десятиліть поспіль.
Експерименти проводилися в різних установах по всьому світу, в тому числі в заповіднику Кумамото, Единбурзькому зоопарку в Шотландії та зоопарку Планкендаль у Бельгії.
Кожного шимпанзе, який брав участь у дослідженні, знайомили з комп’ютером, який потім використовували для показу мавпам двох фотографій поруч.
На одній фотографії було зображено обличчя, невідоме для мавпи, а на іншій — обличчя старого друга, родича або ворога, з яким вона прожила принаймні рік у минулому.
Поки піддослідні дивилися на фотографії протягом трьох секунд, інструмент для відстеження погляду уважно стежив за зоровою увагою шимпанзе.
Льюїс та її колеги виявили, що мавпи більше уваги приділяють знайомим обличчям старих друзів, з якими вони мали тісніші стосунки, ніж тим, з ким вони були менш прив’язані.
Приматологи також помітили, що шимпанзе, здається, впізнають своїх опікунів-людей після значних проміжків часу, коли вони були розлучені.
Нове дослідження шимпанзе підтверджує ідею про те, що ми та наші брати-мавпи маємо схожі механізми обробки інформації про обличчя, які ми використовуємо для формування тривалих і потенційно довічних стосунків.
«Це дослідження показує нам не те, наскільки ми відрізняємося від інших мавп, а те, наскільки ми схожі з ними та наскільки вони схожі на нас», — зазначила Льюїс.
Leave a Reply