«У Блінкена непросте завдання: підштовхнути Київ до реформ і не зробити пас у бік Росії», — громадські активісти
У другій половині дня 6-го травня у державного секретаря США Ентоні Блінкена запланована зустріч з представниками українського громадянського суспільства.
Для американських високопосадовців, які відвідують Україну, відверта розмова з громадськими активістами вже давно стала традицією. Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), отримала запрошення на зустріч з Блінкеним. Це вже її не перше спілкування з американськими високопосадовцями. Вона була присутня і на зустрічі з попередником Блінкена Майком Помпео.
За її словами, такі зустрічі для американської сторони важливі, бо по-перше є інформативними перш за все, з точки зору збору об’єктивної інформації про стан справ в Україні. По-друге, високопосадовцям важливо почути, який порядок денний зараз найбільше хвилює українців.
Трегуб каже, ця зустріч буде непростою для усіх її учасників. Адже наразі і як перед громадянським суспільством, так і перед американською адміністрацією стоїть непроста дилема. З одного боку треба показати підтримку США Україні у досить складний час, коли Росія демонструє рух військ, а відтак і свою військову загрозу. З іншого боку, переконана Трегуб, реформи в Україні, які є в тому числі умовою надання Києву безпекової допомоги Вашингтоном, м’яко кажучи, не відбуваються.
«Якщо громадянське суспільство скаже, що насправді реформи не відбуваються, тоді США має покинути Україну один на один з Росією. Тому все непросто, і ми будемо обговорювати з державним секретарем, як виробити спільну позицію по підтримці реформ, тобто боротися за зміни в країні, і в той же час усвідомлювати, що російська загроза нікуди не зникає», — пояснює вона.
Михайло Жернаков, голова правління фундації DeJuRe також запрошений на розмову. Михайло та його організація вже не перший рік опікується судовою реформою. Каже, показово, що на зустрічі буде лунати і ця тема. Раніше міжнародні партнери намагалися у перебіг цієї реформи не втручатися, адже ця сфера пов’язана з питанням суверенітету. Проте останнім часом вони все більше уваги приділяють саме змінам у системі українського судочинства.
«Раніше у розмовах мова йшла лише про Антикорупційний суд. І це був прецедент, коли його створення було записано у меморандум з МВФ. Тепер у новому меморандумі є реформа Вищої ради правосуддя, Окружного суду міста Києва. Весь цивілізований світ бачить, наскільки великою є проблема і не загально, а з конкретними інституціями та судами», — пояснює він.
Жернаков додає, на зустрічі з Блінкеним планує презентувати ті кроки, які влада має зробити в першу чергу. Це, зокрема, перезавантаження двох ключових органів суддівської влади – Вищої кваліфікаційної комісії судів та Вищої ради правосуддя. Адже, за його словами, за допомогою цих структур роками здійснювалося і досі здійснюється тиск на суддів і неправомірний вплив на прийняття рішень. «Ми бачимо на сьогодні дуже мало прогресу, бачимо бажання влади домовитися, знайти компроміс. В той же час перезавантажити цей орган ефективно, означає — долучити до процесу незалежні міжнародні організації та експертів, як це було зроблено з Антикорупційним судом», — додає Михайло.
Окрема увага буде приділена і боротьбі з корупцією та необхідності збереження вже проведених реформ. Цей напрямок на зустрічі, поміж інших буде представляти і Анастасія Козловцева, програмна директорка ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд». Каже, важливо наголосити на збереженні вже проведених реформ. «Зокрема, реформи публічних закупівель. Увесь світ визнав те, що Україні вдалося зробити на цьому напрямку. Але останнім часом, з’являється багато ініціатив, мета яких винести ті чи інші закупівлі з-під системи закупівель Прозоро», — пояснює вона.
Серед інших нагальних викликів антикорупційної реформи, які будуть обговорюватися з Блінкеним, Боровик називає і обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Адже це дуже важлива посада саме для розслідування саме справ корупції на найвищому рівні.
Конкурс знаходиться на завершальній стадії, скоро мають початися співбесіди. «Тобто десь до кінця червня точно ми матимемо лідера. Але зважаючи на те, що, наприклад, одним з кандидатів є керівник профільного комітету Верховної ради, Андрій Костін, а більшість членів комісії – представники Верховної Ради, є певні ризики. І якщо виграє той кандидат, якій насправді не демонструє підзвітність, відкритість, досвід та обізнаність, тут можуть бути суттєві питання. І це також важливо донести до української влади», — звертає увагу Боровик.
На переконання Козловцевої, важливо під час зустрічі з Блінкеним також наголосити на тому, що наразі громадянське суспільство, по суті, відрізано від процесу напрацювання та прийняття владою рішень. «Нормальних процесів та консультацій, де вирішувалися би питання політичного рівня та бралася до уваги думка громадськості, на жаль, не має. Робляться якійсь дії, але відсутня політична воля для їхньої фіналізації на найвищому рівні», — пояснює вона.
Що стосується результативності візиту, Козловцева вважає те, що Блінкен приїжджає в Україну в умовах пандемії – важливий показник того, що США налаштовані на співпрацю. Погоджується з цим і Боровик. «Я стримано сприймав повідомлення про те, що президент США поговорив з президентом України. Проте, коли головний дипломат їде сюди, це означає, що буде дуже практична розмова. Пролунають конкретні меседжі щодо того, що очікується від української влади для того, щоб далі залишатися друзями», — каже він.
Жернаков, у свою чергу, переконаний: результат візиту та у підсумку підтримка України буде залежати від зусиль Києва у впровадженні реформ. Трегуб, додає: на тлі хаотичних рухів української влади у Блінкена непросте завдання — знайти точки впливу, щоб не нашкодити національним інтересам України і не зробити пас у бік Росії.
