Верховний представник Європейського Союзу у закордонних справах Жозеп Борель висловив сподівання, що 27 керівників країн ЄС на саміті 30-31 травня таки узгодять санкції щодо російської нафти у відповідь на вторгнення Росії в Україну.
«Ми повинні вирішити одноголосно. Вчора по обіді і сьогодні зранку відбувалися складні переговори. Я вважаю, що сьогодні по обіді ми зможемо запропонувати главам країн — членів домовленість», — сказав Жозеп Борель французькій радіостанції France Info зранку 30 травня передає агентство Reuters.
США заборонили імпорт російської нафти, а також зрідженого газу й вугілля з Росії у березні.
ЄС також проголосив відмову від російського вугілля і хоче заборонити імпорт російської нафти, але Європа далі купує значні обсяги російського газу, обіцяючи позбутися залежності від нього у майбутньому.
До надзвичайного дводенного саміту у понеділок через відеозв’язок має звернутися український президент Володимир Зеленський, який віддавна наполягає, що міжнародні санкції повинні позбавити Росію надходжень, якими Москва фінансує війну в Україні.
Київ вказує, що країни Європейського Союзу платять майже €1 мільярд на день за російські енергоносії.
Президент Зеленський минулого тижня повідомив, що говоритиме європейським партнерам про російський «терор на землі України. Терор на енергетичному ринку всієї Європи, не тільки нашої держави. Терор на продовольчому ринку, причому вже в глобальному масштабі».
Він зобов’язався повторити заклики до міжнародної спільноти офіційно назвати Росію «державою-терористом, державою – спонсором тероризму».
Від цього саміту ЄС очікують затвердження набору позик і грантів для фінансової підтримки Україні на суму 9 мільярдів євро ($9,7 млрд.), а також оголошення щодо європейського фонду для відбудови руйнувань внаслідок російської війни.
Затягування нафтових санкцій
Понад три тижні тому Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, оголосила, що план нафтових санкцій ЄС щодо Росії готовий, але країни Євросоюзу досі не змогли затвердити той пакет через заперечення низки країн, серед яких найчастіше називають Угорщину.
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, країна якого великою мірою залежить від російської нафти й газу, заявив, що заборона нафти з Росії означала б руйнування економіки Угорщини.
Деякі інші також заявляли про необхідність спеціальних умов, зокрема тривалішого періоду відмови від російської нафти, зокрема для Словаччини і Чехії — країн, які не мають виходу до моря і залежать від постачання нафти трубопроводами.
Шостий пакет санкцій
У новому пакеті санкцій ЄС щодо Росії очікують занесення найбільшого російського банку Сбербанк до списку відрізаних від міжнародної банківської системи платіжних оповіщень SWIFT, заборону російських телерадіокомпаній в ЄС і розширення списку осіб, компаній та установ під санкціями.
25 травня Європейська комісія оприлюднила пропозицію схвалити закон Європейського Союзу, який передбачав би карну відповідальність за порушення санкційного режиму ЄС.
Європейська комісія також пропонує закони щодо конфіскації активів, щоб зробити європейські санкції дієвішими.
«Необхідно, щоб санкції ЄС виконували, а ті, хто намагаються їх обходити, повинні зазнавати покарання», — сказала, пояснюючи пропозиції, віце-президентка Єврокомісії Вера Юрова.
