Він нагадав, що 16 липня 2022 року набирають чинності частини 2 та 6 статті 27 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Ці статті закону регламентують використання державної мови в інтернеті та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах.
“На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками”, – сказав омбудсмен.
Зокрема, йдеться про електронні екрани та кнопки телефонів, пральних машин, електрокавоварок, автомобілів тощо.
Окрім того, усі інформаційні інтернет-ресурси, а також сайти, сторінки у соцмережах та застосунки магазинів та підприємств повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.
“Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта”, – сказав Кремінь.
Він зазначив, що інтернет-магазини з січня 2021 року зобов’язані викладати всю інформацію про товар чи послугу державною мовою, а відтепер україномовним має бути увесь інтернет-ресурс.
Також з 16 липня 2022 року мовний омбудсмен зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон.
Розмір штрафу складає від 3,4 тисячі до 8,5 тисяч гривень якщо порушення вчинили вперше. За повторне порушення штраф може зрости до 11,9 тисяч гривень.
