Президент посилається на прийнятий у травні закон про внесення змін до закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану (№7269).
Ну, генпрокурор — звичайно, представник місцевого самоврядування))).
«Хитрі» автори закону запхали туди норму про те, що президент і ВР мають право під час воєнного стану кого хочеш звільняти. Така собі диктатурка. Проголосували усі політичні сили, окрім Європейської Солідарності і Голосу.
Але у Конституцію та інші закони змін не внесли. А за Конституцією Генпрокурора призначає президент за згодою Верховної Ради.
Бо якщо не звертати увагу на Конституцію, то за цим диктаторським законом президент може звільнити зараз указом усіх суддів Конститційного суду (чи відсторонити) і призначити виконувачів обов‘язки.
Є ще одна проблема. Закон на який посилається президент, суперечить закону про прокуратуру.
Венедиктова не звільнена з посади, адже немає постанови Верховної Ради. Отже, вона залишається генпрокурором. Її повноваження не були зупинені, оскільки зупиняються вони на підставах, визначених у статті 64 закону про прокуратуру і таких підстав наразі немає.
Таким чином указ президента про відсторонення Генпрокурора ніяких наслідків не тягне: до прийняття ВР постанови генпрокурором залишається Венедиктова, її повноваження не зупинені а отже продовжують діяти.
Генпрокурор — процесуальна фігура. І якщо документи, які має підписувати генпрокурор будуть підписані не тим, хто юридично має на це право (тобто Венедиктова поки ВР не прийме постанову), то всі подальші дії стають юридично нікчемними. Такі акти навіть український суд не визнає, не те що якась Гаага та міжнародні партнери.
А саме вони для нашого вступу у Європейський Союз і подальшої підтримки вимагають призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
За законом його має призначити Генпрокурор.
Це хто? Відсторонена всупереч Конституції і закону Венедиктова? Виконував обов‘язків, який не має таких повноважень, як і багатьох інших? Фактично законний процес заблоковано, а дії незаконно призначеного прокурора САП завжди можна буде оскаржити.
Лех Валенса, перший президент демократичної Польщі стверджує, що головним досягненням Солідарності стало повалення режиму, де були нерозділені влади. А запорука демократії у верховенстві права і законному існуванні у межах своїх повноважень законодавчої, виконавчої і судової влад.
У Росії з приходом Путіна ці принципи почали нищиться. Зараз починають нищитися в Україні.
