Російська Федерація планує мобілізувати не 300 тисяч, а щонайменше два мільйони військовозобов’язаних. При цьому близько півмільйона з них будуть направлені не на український фронт, — вважає ексзаступник міністра оборони України Олександр Носов.
Про це він написав на своїй сторінці у фейсбук. Далі пряма мова.
Виходячи з аналізу відкритої інформації та завданням, які ставить фюрер Путін перед рашистським генштабом, мобілізації в Росії підлягає не 300 тисяч, а щонайменше ДВА мільйони.
З них близько півмільйона відмобілізованих, не попадуть на фронт, та навіть не будуть направлені в західні регіони Росії, а призначені для покриття штатної нестачі в частинах, з’єднаннях та об’єднаннях, що дислокуються на дуже просторий території Східного та Центрального воєнних округів. Зокрема вздовж кордонів з Казахстаном, Монголією, Китаєм, а також на Сахаліні і Камчатці, сьогодні комплектація військових частин особовим складом в середньому до 20% від потреби, а технікою та озброєнням 30%, тобто частини не боєздатні. Таким чином, через наповнення людським ресурсом московський генштаб планує покрити проблеми, та доповісти фюрерові що їх збройні сили на Сході також боєздатні.
Більше півмільйона будуть направлені в Південний та Західні округи як для доукомплектування наявних частин, так і для формування нових військових об’єднань які, за планом фюрера, мають надалі заміняти воюючи частини на ротаційній основі в умовах довготривалої війни, а також для протидії народним озброєним бунтам, у разі їх виникнення.
Тільки на доукомплектування воєнно-морського флоту буде направлено більше сто тисяч мобілізованих, та на доукомплектування повітряно-космічних сил ще до сто тисяч.
Очікується, що майже двісті тисяч мобіків не попадуть нікуди та будуть демобілізовані, як планові втрати 10% при терміновій мобілізації, тобто це ті особи, які за станом, фізичним, психічним та іншими ознаками, не можуть перебувати на військовій службі.
На війну з Україною вже найближчими тижнями буде направлено півмільйона мобіків, п’ята частина з яких, тобто майже сто тисяч будуть виконувати завдання непритаманні збройним силам, а поліцейського нагляду на окупованих територіях спільно з Рос.гвардією, мобілізація до рядів якої не передбачена законодавством Росії.
Можлива зміна тактики: зокрема буде наростати кількість близьких контактних бойових зіткнень, де основою вогневої поразки буде стрілецька зброя, на відміну від артилерії та ракет, що було на перших стадіях війни.
Це пов’язано з тим, що збільшення кількості засобів ракетно-артилерійського далекобійного ураження, так саме як і бронетанкового, не очікується через причину їх фактичного браку.
Тобто війна з кінця осені можливо буде наповнена «лобовими» атаками рашистів та намаганням копіювати мобільні дії українських Сил оборони.
Однак, слід розуміти, що за відсутності великої кількості артилерії та танків планування широких та глибоких наступів неможливо, попри кількість піхоти «на ногах».
Тобто, новий план «бункерного плюгавика» полягає в створенні глухої оборони на вже окупованих територіях, які вони невдовзі оголосять частиною Рашки, і це буде продовжуватися до того часу, доки їх оборона промисловість знов не наповнить армію потужною зброєю для подальшого захвату територій України.
Як довго це триватиме? Щонайменше до двох років, щоб забезпечити війська артилерією, танками, літаками, засобами бойового та тилового забезпечення.
Чи готова Україна до цього? Так готова.
Не вистачить їм навіть року на очікування важкої зброї, а вже весною 2023 року можливі наростання невдоволення як усередині Росії, так і в окремих республіках і автономіях, що і стане основною причиною неможливості з їх боку нарощування подальшої агресії та Перемоги України.
