Оборона Бахмута є стратегічно правильною операцією, незважаючи на ціну, яку платить Україна, вважають аналітики Інституту вивчення війни звіт ISW
«Оборона Бахмута, ймовірно, є стратегічно обґрунтованою, незважаючи на ціну, яку платить Україна. Хоча витрати, пов’язані з продовженням оборони Бахмута, значні і, ймовірно, включають альтернативні витрати, пов’язані з потенційними контрнаступальними операціями в інших місцях, Україна заплатила б значно більшу ціну, якби дозволила російським військам легко взяти Бахмут.
Сам по собі Бахмут не має оперативного або стратегічного значення, але якби російські війська взяли його відносно швидко та легко, вони могли б розраховувати на розширення наступальних операцій, які змусили б Україну будувати поспішні оборонні позиції на менш сприятливій місцевості».
Деталі: В інституті наголосили, що українські війська раніше використовували аналогічну модель поступового виснаження росіян, через що в гонитві за незначними тактичними успіхами їхні операції у певних районах завершувалися після місяців великих втрат особового складу і техніки.
«На початку літа 2022 року російські війська впродовж кількох місяців намагалися прорвати ефективну українську оборону в Сєвєродонецьку і Лисичанську. Росіяни захопили Лисичанськ тільки після організованого відходу українських військ з цього району. Однак захоплення Лисичанська та адміністративного кордону Луганської області швидко виявилося оперативно незначним для російських сил, а кінцевим результатом української оборони цього регіону стало вимушене завершення російського наступу на Луганщині, що призвело до загальної стагнації російських наступальних операцій на Донбасі влітку та восени 2022 року», – йдеться у звіті ISW.
Аналітики вважають, що українська оборона Бахмута, ймовірно, сприятиме аналогічному результату, зазначивши, що російські сили перекидають у цей район живу силу і техніку з травня 2022 року і поки що не досягли будь-яких оперативно значущих успіхів, які б серйозно загрожували українській обороні цього району.
