“Україна вивчає директиви ЄС NIS 2 (EU 2022/2555) та RCE (EU 2022/2557) щодо захисту критичної інфраструктури та співпрацює з країнами, які вже розпочали їхнє впровадження”, – йдеться в повідомленні Держспецзв’язку.
Держспецзв’язку, як уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України, нині напрацьовує необхідну нормативно-правову базу. В Україні створили секторальні переліки об’єктів критичної інфраструктури. Незабаром мають ухвалити постанову КМУ про затвердження порядку ведення Реєстру критичної інфраструктури. Поява реєстру стане важливим кроком для координації захисту ОКІ.
У відомстві повідомили, що реєстр міститиме інформацію про реєстраційний номер ОКІ, оператора та форму власності, країну реєстрації, КВЕД основної діяльності, кінцевого бенефіціарного власника / контролера та інше. Відповідальними за категоризацію об’єктів критичної інфраструктури та потрапляння інформації до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури є секторальні органи разом з операторами об’єктів критичної інфраструктури.
Також зазначається, що відповідати за захист об’єктів критичної інфраструктури будуть безпосередньо її оператори. Функціональні органи беруть участь у реагуванні на кризові ситуації, пов’язані із гарантуванням безпеки та стійкості критичної інфраструктури. Наприклад, ЗСУ – від ракетних обстрілів, СБУ – проти диверсій, Держспецзв’язку – проти кібератак.
Своєю чергою, уповноважений орган координує діяльність суб’єктів національної системи захисту, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури та фактично представляє критичну інфраструктуру у владі.
“Ми зобов’язані проводити аналіз ризиків та загроз і подавати цю інформацію до КМУ та РНБО, щоб вони здійснювали необхідні планування – бюджетні та інші”, – пояснив заступник голови Держспецзв’язку.
Він додав, що ОКІ першої категорії критичності зможуть розраховувати на національний пріоритет у захисті.
