Про це повідомляє CNN.
За словами одного із західних чиновників, союзники були занепокоєні, що їх та Україну розглядатимуть як помічників Пригожина та загрозу суверенітету РФ. Тож на рівні міністрів закордонних справ, їхніх заступників і через послів Україні передавали меседж «не розхитувати човен».
«Союзники застерігали українців не провокувати ситуацію. Використовуйте можливості на українській території, але не втягуйтеся у внутрішні справи та не завдавайте ударів по військових об’єктах всередині Росії», — сказав чиновник.
Заколот в Росії та справа проти Пригожина
Протягом кількох місяців між фінансистом ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним та міністерством оборони РФ продовжувався конфлікт, проте ситуація різко загострилася увечері 23 червня.
Тоді російські війська нібито завдали ракетного удару по базі ПВК Вагнера. Ватажок вагнерівців Євген Пригожин оголосив про «марш справедливості» і заявив, що 25 тисяч найманців йдуть на Москву після того, як керівництво Росії не виконало вимогу видати йому міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.
Протягом суботи, 24 червня, вагнерівці на додачу до центральної частини Ростова-на-Дону, де вони отаборилися навколо штабу Південного військового округу ще ввечері 23 червня, також узяли під контроль Воронеж. Їхні відведені від кордону з Україною колони рухалися на Москву. Зупинити їх намагалася підконтрольна Шойгу військова авіація й артилерія. Востаннє передові частини ПВК Вагнера було помічено у Липецькій області РФ. А у самій російській столиці на в’їзді споруджували вогневі точки, рили окопи й мобілізували усіх силовиків.
Проте ввечері 24 червня пресслужба самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, оприлюднила текст заяви, у якій йшлося про готовність очільника ПВК Вагнера зупинити рух військових колон своїх найманців, що вже на підході до Москви, та дійти згоди з Кремлем. Про це Пригожин нібито домовився під час спілкування з Лукашенком.
Натомість фінансист ПВК повідомив, що, не дійшовши 200 км до Москви, вагнерівці зупиняють рух та повертаються до польових таборів: «За добу ми пройшли — не доходячи 200 км до Москви. За цей час ми не пролили жодної краплі крові. Зараз настав той момент, коли кров може пролитися. Тому, розуміючи усю відповідальність за те, що буде пролито російську кров — з однієї зі сторін, ми розгортаємо свої колони і йдемо у зворотному напрямку до польових таборів згідно із планом».
Згодом Пригожин і всі його бійці залишили штаб Південного військового округу Росії. Диктатор РФ Володимир Путін обіцяв, що Пригожин зможе поїхати до Білорусі, а Росія закриє кримінальну справу проти нього.
Детальніше про перебіг подій читайте за посиланням.
В Інституті вивчення війни вважають, що угода, досягнута за посередництва Лукашенка, дуже ймовірно, усуне ПВК Вагнера під керівництвом Пригожина в її нинішньому вигляді, хоча деякі елементи організації можуть продовжувати існувати в підпорядкуванні міноборони РФ.
26 червня у російських ЗМІ зазначалося, що ватажок ПВК Вагнера залишається під слідством у справі про організацію заколоту в Росії, розслідування триває попри заяви Кремля про закриття справи.
Цього ж дня президент РФ Володимир Путін виступив з промовою, у якій прокоментував заколот Пригожина — президент РФ дав бійцям ПВК Вагнера три варіанти майбутніх дій.
Натомість Євген Пригожин заявив, що головною метою заколоту було «не допустити знищення ПВК Вагнера, а не усунення влади в країні» і назвав його «маршем справедливості». Він також стверджує, що наступ на Москву зупинився, оскільки найманці «не хотіли проливати багато крові».
27 червня літак Пригожина, ймовірно, приземлився на одному з білоруських військових аеродромів Мачулищі.
