«Законодавство, яке дозволяє Кремлю посилати на війну ще сотні тисяч людей, свідчить про сумну правду: Володимир Путін не шукає виходу зі своєї катастрофічної війни в Україні, а готується до ще більшої війни», — стверджує аналітик.
На його думку, багато хто в Україні і на Заході хоче вірити, що російський президент в глухому куті.
Але попри тиск санкцій, поступове відвойовування окупованих територій українською армією та конфлікт у російській військовій верхівці, Кремль і досі вважає, що може дозволити собі тривалу війну.
Воєнний бюджет Кремля все ще наповнений грошима завдяки прибуткам від продажу енергоносіїв минулого року, а також гнучкості російських експортерів, які знайшли нових клієнтів у Китаї.
Якщо тиск на бюджет загостриться, російський центральний банк може піти на подальшу девальвацію рубля. Це полегшить виплати солдатам, співробітникам оборонної промисловості і спецслужбам, які тримають російську еліту та громадськість під тиском і дозволяють Путіну дотримуватися свого політичного курсу, вважає автор колонки.
Що стосується самих бойових дій, Кремль, здається, все ще не схвильований українським контрнаступом, пише Габуєв. Путін робить ставку на те, що російська жива сила, яку потенційно можна мобілізувати, втричі-чотири рази більша за українську. Єдине актуальне завдання — мати можливість використовувати цей ресурс: мобілізувати набагато більше людей, озброїти їх, навчити їх і відправити воювати, пояснює аналітик.
Новий закон
Саме це і є метою нового закону. Відтепер уряд може надсилати повістки такій кількості чоловіків, якій вважатиме за потрібне. Верхня вікова межа для обов’язкової служби збільшена з 27 до 30 років, і в майбутньому може бути знову підвищена.
Щойно одержувач повістки отримає електронне призовне повідомлення, кордони Росії будуть негайно для нього закриті. Законодавством також посилюють покарання за відмову служити.
«Ці кроки разом із масштабними державними інвестиціями у розширення виробництва зброї мають допомогти Путіну створити більшу та краще оснащену армію», — підсумовує аналітик.
На його думку, паралельна тактика — це придушення економіки України. Розуміючи, що український бюджет існує на життєзабезпеченні західних союзників, Кремль хоче позбавити Київ усіх джерел надходжень.
Така ж логіка лежить в основі авіаударів Росії по цивільній інфраструктурі: вони спрямовані на те, щоб зробити українські міста непридатними для життя та перешкодити зусиллям з реконструкції.
«Кремль сподівається, що швидке відновлення російської армії та поступове знищення української економіки та збройних сил призведе до зростання розчарування Заходу та зниження матеріальної підтримки Києва», — пише автор колонки у FT.
Він додає, що для того, аби прискорити цей процес і зламати волю Заходу, Москва погрожує ескалацією, у тому числі завдяки поширенню конфлікту на територію НАТО через Білорусь — за допомогою базованих там найманців «Вагнера».
Поки Путін залишатиметься при владі, підсумовує дослідник, Москва спрямовуватиме свої все ще величезні ресурси на досягнення його одержимої ідеї знищення та підпорядкування України.
Будь-яка довгострокова стратегія Заходу повинна брати до уваги цю реальність.
