Про це повідомляє Science Alert.
Леонардо да Вінчі добре відомий тим, що використовував у своїх роботах нетрадиційні методи та речовини, які все ще продовжують досліджувати — останнім з них є суміш токсичних пігментів, що лежать в основі картини «Мона Ліза».
Дослідники з Франції та Великої Британії вивчили крихітний мікрозразок, взятий з потаємного куточка Мони Лізи, застосувавши різноманітні методи рентгенівської дифракції та інфрачервоної спектроскопії, щоб ідентифікувати використані речовини.
Команда знайшла не тільки нафту і свинцеві білила — як і очікувалося — але й рідкісну сполуку плюмбунакрит (Pb5(CO3)3O(OH)2). Плюмбонакрит утворюється при взаємодії олії та оксиду свинцю (II) (або PbO), що дозволяє припустити, що саме цю сполуку використовував да Вінчі.
«Леонардо, ймовірно, намагався приготувати густу фарбу, придатну для покриття дерев’яної панелі Мони Лізи, обробляючи олію високим вмістом оксиду свинцю (II), PbO», — зазначають дослідники у своїй статті.
Таку ж сполуку PbO було виявлено в декількох мікрозразках, взятих з поверхні «Таємної вечері», ще однієї знаменитої картини да Вінчі. Однак єдині згадки про PbO в роботах італійського художника стосувалися засобів для догляду за шкірою та волоссям.
Однак, незважаючи на те, що він не згадується в його роботах, здається, що да Вінчі використовував оксид свинцю як ґрунтовий шар.
Вважається, що да Вінчі нагрівав і розчиняв оксид свинцю у лляній або горіховій олії, отримуючи суміш, яка була густішою і швидше висихала, ніж традиційні олійні фарби — рецепт, який потім використовували й інші художники.
«Він був людиною, яка любила експериментувати, і кожна його картина є абсолютно різною з технічної точки зору», — розповів агентству хімік Віктор Гонсалес з Паризького науково-дослідного інституту хімії у Франції.
