Про це пише Bloomberg.
Згідно з аналізом заяв МЗС Китаю, проведеним Bloomberg, Пекін поглибив відносини з 17 країнами і територіями, більшість з яких належать до країн, що розвиваються. Таких темпів не спостерігалося протягом першого десятиліття перебування Сі при владі.
«У той час, як Вашингтон вибудував стратегію дипломатії, що залежить від коаліцій переважно багатих союзників, Пекін робить навпаки, залучаючи країни, що розвиваються, які становлять більшість населення світу, використовуючи допомогу, торгівлю та інвестиції», — зазначає видання.
Геополітичні вигоди демонструє перший візит президента Мальдівів Мохамеда Муїззу до Китаю цього тижня, який порушив домовленості з попередніми мальдівськими лідерами і приніс Сі перемогу над регіональним суперником — Індією.
«З поглибленням стратегічної конкуренції з США Китай все більше прагне зміцнити свою партнерську базу з більшою кількістю країн”, — сказав аналітик центру Стімсона Юн Сун.
Особливо це стосується країн, які залежать від Китаю економічно або мають схожий світогляд.
Серед країн, які поглибили зв’язки з Пекіном минулого року, — сусідні Туркменістан і Киргизстан, Замбія та Ефіопія в Африці, а також Венесуела, Уругвай і Колумбія в Латинській Америці. Крім того, Китай посилив зв’язки із Соломоновими островами і Нікарагуа, які розірвали дипломатичні відносини з Тайванем.
«Багато з цих країн перебувають у зоні конфлікту з США і Заходом. Що стосується тих, хто схилився до Китаю, вони будуть винагороджені підвищенням рівня дипломатичних зв’язків, щоб закріпити їх у китайському всесвіті», — сказав співзасновник проєкту «Китай — Глобальний Південь» Ерік Оландер.
Пекін використовує різні ярлики для своїх двосторонніх відносин. Для Пакистану, Білорусі та Венесуели він використовує термін «всепогодне стратегічне партнерство», щоб описати дружбу, яка залишається міцною, попри випробування різними обставинами. Щодо США Китай описує зв’язки як «відносини між великими державами нового типу».
Зазначається, що Китай використовує слово «стратегічний» для опису багатьох своїх дипломатичних відносин. Це означає, що обидві сторони не лише здійснюють обміни та співпрацю, але й можуть координувати міжнародні та регіональні питання.
Відбулися зміни в тому, як Сі веде дипломатичну діяльність. Минулого року він скоротив кількість міжнародних поїздок, провівши за межами Китаю лише 12 днів та відвідавши чотири країни.
Натомість він запрошував іноземних високопосадовців до Китаю. Минулого року Пекін прийняв близько 70 лідерів країн Глобального Півдня — найбільше з 2019 року, згідно з підрахунками Bloomberg, в основному в межах двох самітів з країнами Центральної Азії та форуму, присвяченого ініціативі «Один пояс, один шлях».
«Шквал «активної дипломатії» у 2023 році свідчить про те, що Сі намагається побудувати міцний фундамент для міжнародних відносин, оскільки, як очікується, цього року він надасть пріоритет внутрішнім питанням, зважаючи на уповільнення економічного зростання Китаю», — підсумовує Bloomberg.
