Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив розчарування рішенням уряду Чехії скасувати плановане на квітень спільне засідання урядів двох країн.
Чеський уряд дав зрозуміти, що демонструє незгоду з політикою уряду Словаччини, який під керівником Роберта Фіцо пішов на відновлення співпраці з Москвою попри російську війну проти України.
Уряд Роберта Фіцо, прийшовши до влади у жовтні 2023 року, різко розвернув політику Словаччини, яка до того часу була однією з найактивніших донорів допомоги, зокрема військової, для оборони України від російської агресії.
Виборчу кампанію Фіцо вів під гаслом “жодної кулі для України”, а на посаді прем’єр-міністра він одразу скасував державні програми військової підтримки Україні, залишивши дозвіл лише на комерційні контракти словацьких оборонних підприємств і на гуманітарну допомогу.
Курс уряду Роберта Фіцо зараз співзвучний з тим, що проголошує прем’єр-міністр сусідньої Угорщини Віктор Орбан, який також не хоче допомагати українцям оборонятися від російського нападу.
Приводом для демаршу Чехії, яка є серед найгучніших прибічників допомоги Україні, стала зустріч і потискання рук словацького міністра Юрая Бланара з російським міністром закордонних справ Сергеєм Лавровим 2 березня на форумі в Туреччині.
Лавров разом з іншими російськими посадовцями опинився під санкціями Європейського Союзу за причетність до російської війни проти України.
Роберт Фіцо заявив, що рішення Праги не вплине на те, що він назвав “суверенною зовнішньою політикою Словаччини”.
Словацький прем’єр-міністр також стверджує, що зовнішньополітичні питання не повинні впливати на зазвичай тісні відносини Словаччини і Чехії.
Небувала криза
У Празі україністка Ленка Віх вважає, що словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо, як виглядає з Чехії, не просто торгується політичними питаннями, а “став на сторону Москви”.
“Цього разу ситуація набагато складніша і загрозливіша, бо Фіцо і його уряд (не Словаччина) лише руйнують відносини Словаччини і ЄС, та цінності Заходу як такі. Фіцо перейшов червоні лінії”, — сказала Ленка Віх Голосу Америки.
Про безпрецедентність напруженості між Прагою і Братиславою говорить словацький журналіст Андрея Матішак.
“Досі ще ніколи такого не було, щоб Прага заявила про небажання розмовляти з Братиславою з огляду на політичні розбіжності”, — підкреслює Андрей Матішак, міжнародний редактор словацької газети Правда.
В новітній історії взаємин Чехії та Словаччини і раніше були лідери з суперечливими політичними поглядами.
Прикладом може бути початок дев’яностих років, коли в Словаччині тривалий час уряд очолював Владімір Мечіяр, якому закликали автократичні методи й недемократичність.
Президентом в Чехії з 2013 до 2023 року був Мілош Земан, який аж до російського вторгнення в Україну 2022 року сповідував промосковські погляди.
“Але навіть президентка Сузана Чапутова без проблем зустрічалася з Мілошем Земаном. Погляди на світ були дуже різні, але вони могли розмовляти. А зараз Прага вирішила піти на цей демонстративний крок, заявивши, що в Чехії не бачать цінності в тому, щоб спілкуватися з Братиславою, бо погляди уряду Словаччини щодо України, щодо Росії є несумісними з поглядами на те, як має бути розв’язане питання російської війни проти України”, — сказав Голосу Америки Андрей Матішак.
