Кава Mr.Rich Costa Rica Perle
Якщо ви обераєте, з якої кави почати свій ранок, зверніть увагу на каву Costa Rica Perle від Mr.Rich. Кава від Mr.Rich, була розроблена для внутрішнього ринку Німеччини.
Кавові зерна для кави Costa Rica від Mr. Rich вирощують у мальовничому регіоні Тарразу у Коста-Ріці. Тут, на плантаціях, вони повільно дозрівають, що сприяє підвищенню вмісту кофеїну та робить напій більш насиченим. Німецький виробник ретельно обсмажує зерна до середнього ступеня, щоб зберегти гармонію смаку та уникнути зайвої гіркоти.
Любителі насиченого та різноманітного смаку не зможуть пройти повз свіжу пропозицію від Mr.Rich — кави Costa Rica Perle.
Особливість цієї кави з Коста-Ріки полягає в її сильному і насиченому смаку з виразними шоколадними відтінками, доповненими злегка вловимими фруктовими та медовими нотками.
У порівнянні з іншими сортами арабіки, ця кава виділяється підвищеним вмістом кофеїну, що досягається завдяки повільному дозріванню зерен.
Хочете спробувати щось новеньке? Приготуйте собі філіжанку кави з колекції Costa Rica Perle. Додайте трохи меду, змішаного з лимонним соком, і насолоджуйтесь підбадьорливим напоєм разом із чудовим настроєм!
Трансформації, що відбуваються з кавою у процесі обсмажування
Не можна приготувати каву із сирих зелених кавових зерен, тому їх необхідно попередньо обсмажити за певних умов. У процесі обсмажування, що є ключовою операцією переробки сирих кавових зерен, формуються характерні смак та аромат кави.
Процес промислової переробки сирої кави включає такі етапи:
- Готують сировину, що включає видалення сторонніх домішок від зерен.
- Обсмажування сирих зерен при температурі 160-220 ° С протягом 14-60 хвилин до отримання зерен коричневого кольору, що легко розмелюються і з вираженим кавовим ароматом.
- Охолодження зерен до температури 40-50 °С.
- При необхідності, помел обсмаженої кави, упаковка.
Колір, смак та аромат кавових зерен формуються в процесі обсмажування за рахунок піролітичних (крекінгових) перетворень речовин, в основному вуглеводів, дубильних речовин та органічних кислот.
Обсмаження кави супроводжується невеликим (на 30-40%) збільшенням обсягу зерен. Піроліз породжує вуглекислий газ у зернах, підвищуючи тиск до 16-25 МПа, яке знижується лише до 08-12 МПа після охолодження. Розміри та об’єм сирих зерен впливають на ступінь збільшення тиску, що призводить до відмінностей реакції зерен на обсмажування.
Залежно від розміру зерен при одній і тій же температурі крекінгові процеси відбуваються при різних тисках, що веде до різних ступенів руйнувань під час піролізу різних сполук. Це є ключовим фактором у формуванні різноманітних смакових та ароматичних характеристик обсмаженої кави.
У процесі обсмажування загальна кількість розчинних речовин у каві суттєво знижується, в основному за рахунок карамелізації цукрів за високої температури та їх з’єднання з амінокислотами при утворенні меланоїдинів. Ці речовини разом з карамеллю надають смаженим зернам коричневий відтінок. Також зменшується вміст нерозчинних полісахаридів, включаючи геміцелюлозу.
У процесі піролітичних процесів з клітковини утворюються кислоти, ацетон та інші сполуки. Геміцелюлози розкладаються на прості цукру, а потім утворюється фурфурол і фурфуроловий спирт, які, разом з іншими летючими сполуками, роблять свій внесок у формування аромату готової кави. Гідроліз полісахаридів призводить до утворення декстринів.
При високотемпературній обсмажуванні відбувається невелика сублімація кофеїну, проте його відсотковий вміст у смажених зернах навіть трохи збільшується через зниження вологості та збільшення частки сухих речовин.
Вітаміни групи В, що містяться в сирій каві, значною мірою зберігаються і переходять у напій у процесі обсмажування зерен.
Для формування смаку кави з усіх її компонентів найбільше значення мають дубильні речовини, кислоти, особливо хлорогенова, і продукти їхнього розкладання, а також продукти карамелізації.
Багато компонентів хімічного складу кави, що містяться у вихідній сировині, так і утворюються при термічній обробці, реагують між собою, утворюючи складний комплекс сполук, в основному летких, які надають неповторний аромат смаженій каві.
На сьогоднішній день у складі ароматичних речовин смаженої кави ідентифіковано понад 700 сполук, з яких найбільш важливими є оцтова кислота, фурфурол, анетол, піридин, леткі кислоти, піразинові основи, ацетон, феноли та ін.
Вміст ароматичних речовин у смаженій каві варіюється від 0,055 до 1,5% і залежить від різних факторів, таких як вид сировини, параметри обсмажування та охолодження, а також час, що минув після теплової обробки, спосіб упаковки та умови зберігання.
Однак смажена кава з часом втрачає свій аромат. Це можна пояснити так: у процесі обсмажування кавових зерен усередині них накопичується вуглекислий газ, що підвищує тиск до 1,6—2,5 МПа, яке навіть після охолодження знижується лише до 0,8—1,2 МПа. При помелі кави вуглекислий газ швидко виділяється з частинок разом із ароматичними речовинами. Це супроводжується втратою маси зерен на 13-21%, обумовленої випаровуванням води та піролізом органічних сполук з утворенням легколетких речовин.
Виділений шляхом дистиляції у вигляді маслянистої рідини або сконденсований в рідкому азоті, комплекс ароматичних речовин є дуже нестабільним і навіть в умовах зберігання без доступу повітря за низької температури він схильний до змін.
Тому каву, через нестабільність її ароматичних речовин, обсмажують безпосередньо перед реалізацією або вживанням.
